Олійник Борис Степанович
ОЛІ́ЙНИК Борис Степанович (23. 06. 1934, с. Божиківці Деражнян., нині Хмельн. р-ну Хмельн. обл. — 01. 10. 1999, Київ) — фахівець у галузі залізничного транспорту, політичний діяч. Батько О. Олійник. Депутат ВР УРСР (1981–90), нар. депутат України (1990–94). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1999). Закін. Дніпроп. інститут інж. залізнич. транспорту (нині Дніпро, 1957). Відтоді працював на залізниці, зокрема 1966–76 — нач. Конотоп. відділку Пд.-Зх. залізниці (Сум. обл.); 1976–79 — гол. інж., заст. нач., 1979–80 — перший заст. нач., 1980–99 — нач. Пд.-Зх. залізниці; водночас 1991–93 — ініціатор створення та перший президент Держ. адміністрації залізнич. транспорту України («Укрзалізниці»). У ВР України 1-го скликання — чл. Комісії з питань розвитку базових галузей нар. господарства. Загинув від руки вбивці. На честь О. 2000 перейм. залізничну ст. Дроздівка (побл. смт Куликівка, нині Черніг. р-ну Черніг. обл.), його ім’ям названо вулиці у Конотопі (також встановлено пам’ят. знак) і Деражні (2001 відкрито музей Пд.-Зх. залізниці та О.). На залізнич. ст. Жмеринка Вінн. обл. встановлено погруддя О.
Завантажити статтю
Людина 
.jpg)
