Олійник Іван Андрійович

Визначення і загальна характеристика

ОЛІ́ЙНИК Іван Андрійович (23. 06(05. 07). 1879, містечко Студениця Новоушиц. пов. Поділ. губ., нині затоплене Дністров. водосховищем — 1933, м. Чимкент, нині Шимкент, Казахстан) — вчений-агроном. Учасник 1-ї світової вій­ни. Закін. Уман. школу хліборобства та садівництва (нині Черкас. обл., 1900), Моск. с.-г. академію (1918). Працював агрономом у Поділ. губ. Від 1919 — приват-доцент, лектор із сусп. агрономії і земел. питання каф. приват. хліборобства Кам’янець-По­діл. укр. університету (нині Хмельн. обл.), водночас 1920 створив кабінет сусп. агрономії і земел. справи. 1921–24 — 1-й декан агроном. факультету Кам’янець-Поділ. с.-г. інституту. 1923 заарешт. чекістами, однак незабаром звільнений. Від 1926 — зав. соц.-екон. секції міськ. наук. товариства при ВУАН, від 1927 — підсекції с.-г. економіки н.-д. каф. с. господарства, економіки та культури Поділля Кам’янець-Поділ. с.-г. інституту. У план діяльності секції входило дослідж. окремих культур та галузей с. господарства екон. значення, землевлаштування селян. громад в округах Поділля, питання с.-г. районування на Поділлі та Пд. Волині. У наук. записках Кам’янець-Поділ. с.-г. інституту були надруковані його праці: «Організаційні проблеми селянського господарства Правобережної України» (1924, кн. 1), «Економіка сільського господарства Поділля» (1926, кн. 2), «Проблема селянських сівозмін на Поділлі» (1927, кн. 4). 18 грудня 1930 заарешт. у сфабриков. справі «Укр. філії Трудової селянської партії», 5 липня 1931 за звинуваченням у контррев. діяльнос­ті в агрономії засланий до Казахстану, де працював на Чимкент. заводі. Реабіліт. 1960.

Завантажити статтю