Олійник Іван Іванович

ОЛІ́ЙНИК Іван Іванович (14. 02. 1937, с. Скраглівка Бердичів. міськ­ради, нині Бердичів. р-ну Житомир. обл.) — військовик. Генерал-полковник (1993). Канд. військ. (1990), д-р тех. (1999) н. Державні нагороди СРСР та України. Закін. Ленінгр. військ.-мор. училище інж. зброї (нині С.-Пе­тербург, 1960), Військ. інж. академію ім. Ф. Дзержинського (м. Балашиха Моск. обл., 1975). Служив від 1960 на команд. посадах у Ракет. військах стратег. призначення (РВСП) СРСР; від 1976 — командир 54-ї гвард. ракет. дивізії (м. Тейково); від 1983 — нач. Перм. вищого військ. командно-інж. училища РВСП; 1985–91 — нач. 53-го Держ. н.-д. випробув. полігону МО СРСР — космодрому «Плесецьк» (м. Мирний; усі — РФ). За час командування космодромом керував випробуваннями 4-х стратег. ракет. комплексів: ґрунт. базування «Тополя», «Кур’єр» розробки ген. конструктора О. Надірадзе (Москва), бойового залізнич. ракет. комплексу (БЗРК) та бойового ракет. комплексу шахт. базування з ракетою «Молодець» розробки ген. конструктора В. Уткіна (Дніпропетровськ, нині Дніпро), а також запусками косміч. апаратів за 36-ма косміч. програмами. Водночас проводили випробування команд. пунктів ґрунт., залізнич. і шахт. способів базування та системи бойового керування «Сигнал-А». З метою підготовки маршрутів бойового патрулювання на залізнич. магістралях СРСР випробувано геодез. залізничну лаб., за допомогою якої створ. базу даних для пусків ракет із будь-якої дозволеної точки маршруту для 12-ти ракет. полків залізнич. базування. Для перевірки стійкості ракет. комплексів в умовах ядер. впливу противника О. керував масштаб. випробуваннями «Здвиг», «Сяйво», «Гроза», «Аргон». 1991–92 — 1-й заст. нач. Гол. упр. експлуатації ракет. озброєння РВСП; 1992–94 — заступник Міністра оборони України–нач. Озброєння ЗС України. Від 1994 — у запасі. Від 1995 — гол. наук. радник ген. конструктора КБ «Південне» (Дніпро). Осн. наук. праці закритого характеру. Автор числен. публікацій про історію ракетобудування та створення ракет. озброєння, а також книг про конструкторів: «Мои земные и космические орбиты» (2014), «В поисках истины: они опережали время» у 2-х т. (2018; обидві — Житомир), «Грандиозный космический блеф ХХ века» (2019), «Превращение чуда в ядерного монстра» (2021; обидві — Новоград-Волинський).

Рекомендована література

1. Малиновский Г. Н. Записки ракетчика. Москва, 1990;
   Google Scholar Internet
2. Северный космодром России: В 2 т. Т. 1. Мирный, 2007;
   Google Scholar Internet
3. Носов В. Т., Резник А. В. Стратеги. Ко­мандиры ракетных дивизий. Т. 1. Москва, 2009;
   Google Scholar Internet
4. Олійник Іван Іванович // Військо України. 2009. № 12.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю