Олійник Олександра Степанівна
ОЛІ́ЙНИК Олександра (Леся) Степанівна (15. 07. 1945, Київ) — музикознавець, музична журналістка, педагог, музично-громадська діячка. Дочка С. Олійника. Канд. мистецтвознавства (1975), д-р філософії в галузі мистецтва (2008). Заслужений діяч мистецтв України (2010). Премія ім. М. Лисенка (2018). Член НСКУ (1981). Закін. Київську консерваторію (1969; кл. фортепіано О. Александрова) та аспірантуру при ІМФЕ АН УРСР (Київ, 1972; кер. М. Гордійчук). 1974–96 — в ІМФЕ НАНУ: від 1995 — провідний науковий співробітник 1996–2002 — провідний науковий співробітник Укр. інновац. центру гуманітар. освіти НАПНУ, водночас 1992–2004 — муз. консультант Франц. культур. центру в Україні, 2002–07 — доцент кафедри культурології Нац. аграр. університету, 2002–10 — муз. оглядач радіо «Свобода», 2008–10 — директор Укр. фольклорно-етногр. ансамблю «Калина». 2013–19 — проректор, від 2019 — радник ректора з твор. роботи й міжнар. зв’язків Нац. муз. академії України (усі — Київ). Авторка та організаторка міжнар. проекту «Музичні діалоги» (понад 120 концертів, від 1991); співзасн. Укр. секції Міжнар. товариства сучас. музики (від 1996), міжнар. фестивалю «Два дні і дві ночі нової музики» (Одеса, від 1995), міжнар. Мандрів. АМ (1997–2000), Всеукр. дит. муз. конкурсу пам’яті П. Чайковського (м. Кам’янка Черкас. обл., від 2003), Міжнар. конкурсу ім. Д. Бортнянського (від 2010), Міжнар. інструм. конкурсу молодих виконавців Є. Станковича (від 2012; обидва — Київ) та ін. Авторка і ведуча філармон. циклів «Забуті сторінки» (2008–09), «Музична культура Європи» (2008–11), а також низки міжнар. муз. проектів. Засн. й організаторка щоріч. мист. циклу «Київські сезони», присвяч. ювілеям П. Чайковського (2010), С. Прокоф’єва (2011), М. Лисенка (2012), С. Рахманінова (2013), циклу «Творчі портрети жінок-композиторів України» (Київ, Одеса, 2012); співорганізаторка щоріч. Всеукр. фестивалю пам’яті С. Олійника «Степанова весна» (від 1982). Була муз. ред. х/ф «Дмитро Бортнянський» (2019, реж. Б. Квашньов), опери-міфу пам’яті В. Сліпака «Ukraina terra incognita» (Львів, 2021). Наукові дослідження: творчість В. Косенка; укр. музика для дітей; оперна творчість; муз. культура України (історія та сучас. процес); укр. зарубіжні муз. зв’язки. Авторка числен. публікацій у ЗМІ, передач і прямих ефірів з проблем укр. муз. культури на Нац. телерадіокомпанії України.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Фортепіанна творчість В. С. Косенка. К., 1976; Українська радянська фортепіанна музика для дітей. К., 1979; Оперна творчість // Історія укр. музики: У 6 т. Т. 2. К., 1984 (співавт.); 2004. Т. 5; Украинская музыка для детей: О тех, кто пишет музыку для детей. К., 1987; Віктор Косенко. К., 1989; Життя як діяння. К., 1989; Бернард в контексті української музичної культури // Укр.-нім. муз. зв’язки минулого і сьогодення. К., 1998; Музика як вид мистецтва: Метод. посіб. К., 2004; Генеза музичної культури: Метод. посіб. К., 2011; С. Прокоф’єв і Україна. К., 2011; Український родовід Петра Ілліча Чайковського // Чайковський: Україна на карті життя та творчості. К., 2020; Фестивалі та фактор часу в музиці — поступ у 30 років. О., 2021.
Рекомендована література
- Милич Б. Для юних піаністів (про книгу О. С. Олійник «Українська фортепіанна музика для дітей») // КіЖ. 1979, 16 верес.;
- Чередниченко О. Два інтерв’ю з Лесею Олійник: «Ми не цінуємо своїх талантів, маючи висококласну композиторську школу», «Меценатів слід виховувати» // День. 2009, 3 жовт.;
- Голинська О. Десять вечорів Прокоф’єва (про творчий проект Лесі Олійник) // КіЖ. 2011. № 52;
- Олійник Леся Степанівна — «наша людина» в Національній музичній академії // День. 2013, 19–20 квіт.
Завантажити статтю
Людина 
