Олійниченко Галина Василівна
ОЛІЙНИЧЕ́НКО Галина Василівна (23. 02. 1928, с. Куртівка, нині Новоукраїнка Роздільнян. р-ну Одес. обл. — 13. 10. 2013, Москва) — співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагог. Професор (1999). Нар. арт. РРФСР (1964). Лауреатка Всесвіт. фестивалю молоді й студентів (Бухарест, 1953, золота медаль), Всесоюз. конкурсу вокалістів та арт. балету (Москва, 1956, 1-а премія). Ґран-Прі Міжнар. конкурсу вокалістів у Тулузі (Франція, 1957). Закін. Одес. консерваторію (1953; кл. Н. Урбан). 1955–57 — солістка Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка, 1957–81 — Великого театру у Москві. Від 1981 викладала у Рос. академії музики ім. Гнесіних (Москва). Володіла ніжним, кришталевого тембру сопрано, бездоган. колоратур. технікою. Виконання партій відзначалося тонко продуманою виразністю, артистичністю актор. гри. Гастролювала в Австрії, Бельгії, Великій Британії, Греції, Китаї, Нідерландах, Польщі, Румунії, Угорщині, Франції, Чехословаччині та ін. У концерт. програмах виконувала арії з опер «Лючія ді Ламмермур» Ґ. Доніцетті, «Міньйон» А. Тома, «Манон» Ж. Массне, а також колоратурні арії з опер Дж. Россіні, Л. Деліба, камер. твори Р. Ґлієра, Ю. Мейтуса, М. Глінки, П. Чайковського, М. Римського-Корсакова, С. Рахманінова, Й.-С. Баха, Ф. Шуберта, Ф. Ліста, К. Сен-Санса, К. Дебюссі, С. Прокоф’єва, Д. Кабалевського, Т. Хрєнникова, І. Дунаєвського, українські народні пісні.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Антоніда («Життя за царя» М. Глінки), Снігуронька, Марфа, Волхова («Снігуронька», «Царева наречена», «Садко» М. Римського-Корсакова), Ольга («Повість про справжню людину» С. Прокоф’єва), Зінка («Доля людини» І. Дзержинського), Настя («Сім’я Тараса» Д. Кабалевського), Сюзанна («Весілля Фіґаро» В.-А. Моцарта), Віолетта, Джільда («Травіата», «Ріґолетто» Дж. Верді), Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Титанія («Сон літньої ночі» Б. Бріттена, 1-е виконання, 1965).
Рекомендована література
- Скороходов Г. Мировая слава Галины Олейниченко // Комсомол. правда. 1957, 26 окт.;
- Тероганян М. Одаренная певица // Сов. культура. 1958, 31 янв.;
- Казанцева Н. Г. Олейниченко // Сов. музыка. 1959. № 12;
- Максименко В. Галина Олейниченко // Веч. Одесса. 1976, 30 марта;
- Галина Олейниченко: [Фотоальбом: к 75-летию со дня рожд.]. Москва, 2003.
Завантажити статтю
Людина 
