Олімпіади студентські

ОЛІМПІА́ДИ СТУДЕ́НТСЬКІ – система масових змагань у творчому застосуванні здобутих знань, сформованих життєво важливих компетентностей, а також у професійній підготовці майбутніх фахівців серед здобувачів вищої освіти. О. с. з навч. дисципліни — творче змагання із дисциплін циклів гуманітар., соц.-екон. та природн.-тех. підготовки, що вивчалися у поточ. або в минулому році. О. с. з напряму, спеціальності — змагання у твор. застосуванні компетентностей підготовки майбут. фахівців у відповідності до напрямів і спеціальностей, за якими здійснюють підготовку у закладах вищої освіти (ЗВО) за відповід. освітньо-кваліфікац. рівнями. Осн. завдання О. с.: виявлення та розвиток обдаров. молоді (див. Обдаровані діти), сприяння реалізації її твор. здібностей і талантів; стимулювання твор. праці здобувачів, пед. та наук.-пед. працівників; формування кадр. потенціалу для дослідниц., вироб., адм. і підприємниц. діяльності; відбір здобувачів для участі в міжнар. олімпіадах. На відміну від олімпіад учнівських, О. с. як нова форма організац.-масових заходів з’явилися у 1970-х рр. О. с. проводилися у три етапи: вузів., респ., всесоюзний. Першою й найбільш масовою стала Всесоюзна олімпіада «Студент і науково-технічний прогрес», під керівництвом якої проводили олімпіади з різних предметів і спеціальностей. Напр., в УРСР 1974 у заключ. етапі цієї олімпіади, що проходив у Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпропетровську (нині Дніпро), брали участь 700 студентів. Як свідчать документи, у 1980-х рр. в предмет. О. с. на першому етапі брало участь не менше 70 % студентів молодших курсів й 80–90 % студентів старших курсів. Значення предмет. О. с. полягає у тому, що вони стимулювали розвиток у студентів твор. умінь і навичок із вирішення нестандарт. задач, уміння синтезувати знання, що вони здобули у процесі вивчення навч. дисциплін. Нині спостерігають зменшення активності як здобувачів, так і викл. в організації та проведенні О. с. Однак вони все ж залишаються найбільш масовою формою н.-д. роботи здобувачів вищої освіти. На сьогодні О. с. за рівнем організації поділяють на університет., всеукр., міжнародні. Організац. форми Всеукр. О. с. закріплені спец. положеннями, затв. Мін-вом освіти і науки України. Організатором та координатором всеукр. О. с. був Інститут інновац. технологій і змісту освіти (нині Інститут модернізації змісту освіти та Інститут освіт. аналітики), що займався організац.-метод. забезпеченням проведення заходу. На сайті Інституту на сторінці «Студентські олімпіади» публікували всю інформацію про О. с., здійснювали постійне оновлення нормат.-правової бази тощо.

О. с. проводять у два етапи: перший — у січні–лютому в ЗВО з навч. дисциплін, напрямів і спеціальностей, за якими здійснюють підготовку фахівців; другий — у квітні–травні поточ. року в базовому ЗВО, беруть участь переможці першого етапу олімпіади. Кожен з етапів має тури. Кількість турів (зокрема теор., практ., експерим.), форми їх проведення (письм. роботи, співбесіди, тестування) на певному етапі визначають оргкомітети. Під час О. с. здобувачі мають продемонструвати вміння творчо застосовувати здобуті теор. знання для вирішення конкрет. завдань, проявити ініціативу у виборі оптимал. методів її виконання. Завдання, що пропонують для виконання учасникам О. с., мають нестандарт. характер і вимагають від здобувачів не лише міцних програм. знань, а й винахідливості, твор. підходу. Переможців О. с. нагороджують подарунками, спец. призами, грош. преміями ЗВО, благод. фондів, спонсорів та ін. Зокрема, за період 2007–17 кількість О. c. в Україні зросла на 32 % (від 147 до 217), а кількість здобувачів вищої освіти, які брали в них участь, збільшилася майже на третину (без врахування тимчас. окупов. тер. України). Другий етап Всеукр. О. с. у 2016–17 навч. році проводився із 207-ми навч. дисциплін, напрямів та спеціальностей на базі 98-ми ЗВО Міністерства освіти і науки України, ін. мін-в та центр. органів виконав. влади. У ньому брали участь більше 11 тис. студентів-переможців першого етапу із ЗВО України та зарубіж. країн. За підсумками проведення другого етапу олімпіади 1369 здобувачів вищої освіти вибороли 1–3 місця.

Міжнар. О. с. — змагання з навч. дисциплін та спеціальностей, в яких беруть участь здобувачі ЗВО не менше, ніж з трьох зарубіж. країн. Кін. 19 — поч. 21 ст. характерний масовою появою міжнар. О. с., зокрема від 1976 проводять Міжнар. студент. олімпіаду з програмування, від 1994 — Міжнар. студент. матем. олімпіаду ІМС («Іnternatіonal Mathematіcs Competіtіon for Unіversіty Students»). Від 2006 у Нац. тех. університеті України «Київ. політех. інститут» щорічно проводять Міжнар. олімпіаду з програмування ім. С. Лебедєва — В. Глушкова «KPI-OPEN». Так, 2017 у півфіналі Міжнар. студент. матем. олімпіади змагалися більше 20 тис. здобувачів із 103-х країн світу. За успішне проведення цієї олімпіади в Україні та багаторічні перемоги укр. студентів організаторам запропонували 2022 провести першість світу з програмування серед студентів в Україні. Осн. завдання міжнар. О. с.: об’єднання талановитої молоді з різних країн світу; стимулювання розвитку здібностей здобувачів, допомога в утвердженні їх як майбут. вчених; обмін досвідом проведення нац. О. с.; порівняння рівнів освіти, навч. планів й ін. Вони можуть проводитися у два та більше етапів. Обов’язк. є проведення відбірк. і фінал. етапів. Укр. студенти беруть участь у міжнар. олімпіадах практично з усіх навч. дисциплін, напрямів та спеціальностей, за якими здійснюють підготовку фахівців з вищою освітою в Україні. Перелік навч. дисциплін, спеціальностей (спеціалізацій), з яких проводять О. с., міжнар. О. с., строки їх проведення, базові ЗВО затверджують наказом Міністерства освіти і науки України терміном на 3 р. Нині на сайтах практично кожного ЗВО країни оприлюднено перелік міжнар. та всеукр. О. с., у яких можуть брати участь укр. здобувачі вищої освіти.

Відкриті міжнар. студент. Інтернет-олімпіади («Open Іnternatіonal Іnternet-Olіmpіad») проводять від 2008 з використанням інформ.-комунікац. технологій із 17-ти дисциплін гуманітар., соц.-екон., природн. й заг.-профес. циклів. Вони стали масовими О. с. за останні роки. На відміну від традиц. О. с., у першому етапі таких олімпіад бере участь велика кількість здобувачів (1–3 тис. учасників), яка до того ж з кожним роком зростає. Більше 100 здобувачів вищої освіти запрошують на другий тур. Такої чисельності учасників не спостерігають в ін. О. с. Під час проведення студент. Інтернет-олімпіади із метою усунення суб’єктивності оцінювання робіт учасників 90 % базових ЗВО використовують комп’ютерне тестування. Підсумки відбірк. туру підводять окремо для кожного ЗВО — учасника й недоступні для ін. закладів. Для порівняння результатів оприлюднюють узагальнену статистику. Більш детально ознайомитися з кількістю балів кожного здобувача освіти можна на сайті ЗВО, який він/вона представляли. Сучасні О. с. у своїй практ. частині перетворилися на своєрід. конкурс зі спеціальності, де здобувачі у відповідь на конкретні завдання демонструють власні підходи у їх вирішенні, іноді надзвичайно оригінальні. Усе частіше змагання на О. с. проходять у вигляді ділових ігор, підготовки бізнес-планів, розв’язання ситуац. завдань тощо, що сприяє впровадженню нових форм оцінки знань, умінь і навичок, оригінальності мислення учасників О. с. Таким чином, вони є підґрунтям для підвищення якості підготовки фахівців, систем. удосконалення освіт. процесу, стимулювання твор. росту і підвищення інтересу здобувачів до освіт., наук. та обраної профес. діяльності; вони стали певним індикатором функціонування системи залучення здобувачів до н.-д. роботи.

Літ.: Антонова О. Всеукраїнська студентська олімпіада з педагогіки та її роль у підвищенні рівня підготовки майбутнього вчителя // Н.-д. робота студентів: аспект формування особистості майбут. вченого, фахівця високої класифікації: Зб. мат. 1-ї міжнар. наук.-практ. конф. З., 2002; Спіцин Є. С. Методика організації науково-дослідної роботи студентів у вищому закладі освіти. К., 2003; Прокопів Л. М. Навчально-виховна робота з обдарованою молоддю у вищих педагогічних закладах України (друга половина ХХ ст.). Ів.-Ф., 2005; Інформаційно-аналітичні матеріали про діяльність Інституту модернізації змісту освіти у 2017 році. К., 2018.

О. Б. Петренко