ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

О'Лір Олена

О’ЛІР Олена (справж. – Бросаліна Олена Геннадіївна; 09. 03. 1976, Київ) – поетеса, перекладач, літе­ратуро­знавець. Кандидат філологічних наук (2004). Член НСПУ (2009). Літ. премії ім. Б. Нечерди (2008), ім. Г. Кочура (2012), ім. О. Білецького (2018). Закін. Київський університет (1999). Працювала н. с. Нац. академії мистецтв України (2005–16), ред. і ведучою радіопередач на радіо «Культура» (2016–17; обидва – Київ), від 2017 – перекладач львів. видавництва «Астролябія». Дебютувала як поетеса у шкіл. роки в г. «Зірка», перший поет. переклад – «Полювання на зайця» М. Кейвендіш («Сучасність», 2004, № 11). Авторка поет. зб. «Моя рука – на узголів’ї…» (1997), кн. поезії і перекладів «Прочанські пісні» (2006; обидві – Київ); перекладів з англ. мови: творів Дж.-Р.-Р. Толкіна – «Гобіт, або Туди і звідти» (2007; 2011; 2012; 2014; 2017), «Пригоди Тома Бомбадила» // «Сказання з небезпечного королівства» (2009; 2016; 2018), «Нова пісня про Вольсунґів. Нова пісня про Ґудрун» // «Легенда про Сіґурда і Ґудрун» (2010; 2020), «Падіння Артура» (2016), «Листи Різдвяного Діда» (2017), «Берен і Лутієн» (2018), Б. Поттер – «Кролик Петрик та інші історії» (2016; 2017), Дж. Конрада – «Фальк. Емі Фостер. Завтра» (2018) та «Ностромо: Приморське сказання» (2019), В.-Б. Єйтса – «Таємна троянда» (2020); з англосаксонської: «Беовульф» (2012; 2014; усі – Львів). Переклала лібрето Н. Тейта до опери «Дідона і Еней» Г. Перселла (прем’єра – 2014), Л. Аренс – мюзиклу для хору з оркестром «Різдвяна пісня» за твором Ч. Дік­кенса (2018), поет. театралізов. пародію «Боєвафль (не зовсім англосаксонський епос)» (2019). У поезії сповідує культ краси, віддана традиц. поет. формам, зокрема часто звертається до канонізов. строф, передусім сонета. Тематика поезій – життя як проща, пошуки гармонії в культурі європ. Середньовіччя, зокрема середньовіч. Ірландії, а також у природі. Належить до літ. угрупування київ. і харків. поетів «Рівнодення». Як літературознавець досліджує питання віршознавства та творчість послідовників київ. неокласич. школи. Упорядник і ред. низки книжок свого вчителя І. Качуровського.

Літ.: Гаврилюк Н. І знов сонет: Євгенія Кононенко і Олена О’Лір // СіЧ. 2009. № 3; Башкирова О. Невигадана Ірландія Олени О’Лір // Там само. № 7; Хворост Л. Олена О’Лір: «Без магії немає поезії» // Хворост Л. А скажіть, будь ласка…: Зб. інтерв’ю. К., 2016; Таран Л. Про «запрограмованість» поезією: Перекладачка й поетеса Олена О’Лір – про переклади з Толкіна, поезію Ігоря Качуровського і творчу радість // День. 2019, 26–27 квіт.

Л. В. Таран

Рекомендована література

  1. Гаврилюк Н. І знов сонет: Євгенія Кононенко і Олена О’Лір // СіЧ. 2009. № 3;
  2. Башкирова О. Невигадана Ірландія Олени О’Лір // Там само. № 7;
  3. Хворост Л. Олена О’Лір: «Без магії немає поезії» // Хворост Л. А скажіть, будь ласка…: Зб. інтерв’ю. К., 2016;
  4. Таран Л. Про «запрограмованість» поезією: Перекладачка й поетеса Олена О’Лір – про переклади з Толкіна, поезію Ігоря Качуровського і творчу радість // День. 2019, 26–27 квіт.
завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

О'Лір Олена / Л. В. Таран // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-76540

Том ЕСУ:

24-й

Дата виходу друком тому:

2022

Дата останньої редакції статті:

2022

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

76540

Кількість переглядів цього року:

89

Схожі статті

Перевозник
Людина  | 2024
К. М. Лагоза
Гринько
Людина  | Том 6 | 2016
Н. Г. Левченко
Нікуліна
Людина  |  Том 23 | 2021
С. М. Каспір

Нагору