Оловейникова Катерина Олександрівна
ОЛОВЕ́ЙНИКОВА Катерина Олександрівна (30. 06(13. 07). 1906, Суми — 30. 05. 1997, Москва) — співачка (колоратурне сопрано). Закін. Харків. муз.-драм. інститут (1928; кл. З. Малютіної, за ін. даними — М. Литвиненко-Вольгемут). 1927–37 — солістка Харків. театру опери та балету. Співпрацювала з видат. диригентом А. Пазовським під час постановки опери «Кармен» Ж. Бізе. Вправно володіла рухливим та політним голосом, мала велику актор. принадність, була улюбленицею глядачів. Репрес. 1937. Під час заслання виступала в табір. культур. центрі в муз. комедіях та оперетах. У 1940–50-х рр. працювала у Караґандин. муз.-драм. театрі та філармонії (Казахстан). Реабіліт. 1956.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Марина («Кармелюк» В. Костенка), Тетяна («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Марфа («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Джільда, Віолетта («Ріґолетто», «Травіата» Дж. Верді), Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Ліу («Турандот» Дж. Пуччіні), Мікаела («Кармен» Ж. Бізе), Марґарита («Фауст» Ш. Ґуно, «Гуґеноти» Дж. Мейєрбера), Ельза («Лоенґрін» Р. Ваґнера).
Рекомендована література
- Субота В. Арешт на сцені // КіЖ. 1989, 10 груд.;
- Полонський В., Шемет Л. Сумна зірка Катерини Оловейнікової // ДТ. 2001, 27 лип.