Ольнем О. Н.

О́ЛЬНЕМ О. Н. (Ольнем О. Н.; справж. — Цеховская Варвара Николаевна, Цеховська Варвара Миколаївна; 09(21). 11. 1872, м. Бобров Воронез. губ., Росія — 1941, Ленін­град, нині С.-Пе­тербург) — російська письменниця. Навч. у Кременчуц. гімназії (нині Полтав. обл., 1879–89). У пошуках самост. заробітку 1889 приїхала до Києва, друкувалася у місц. часописах (г. «Киевское слово», ж. «Мир искусства», «Стрекоза»). Від кін. 1890-х рр. листувалася з В. Короленком, якого вважала своїм учителем у белетристиці. Від 1899 — у С.-Пе­тербурзі, була чл. Спілки взаємодопомоги рос. письменників, працювала бібліотекарем. Повісті й оповідання, присвяч. життю дворян. сімей та чиновництва, художників, театр. актрис і журналістів, публікувала у ж. «Русское богатство», «Русская мысль», «Вестник Европы» та ін. 1904–13 мешкала в Полтав. та Харків. губ., Києві. У цей період у С.-Пе­тербурзі видрукувано 3 збірники її творів — «Очерки и рас­сказы» (1903; 1912), «Без иллюзий. Рассказы» та «Цепи. Перед рассветом» (обидва — 1911), що отримали схвал. відгуки критиків, окремим вид. вийшло оповідан­ня «Обида» (С.-Пе­тербург; Мос­ква, 1909; 1912). У твор. доробку — п’єси «Шалость» (1912), «Фидель­ка», «Династия» (обидві — 1913; усі — С.-Пе­тербург), кн. для дітей «Зверюшкины радости и невзго­ды» (Петроград; Москва, 1914). У 1913 повернулася до С.-Пе­тербурга, 1918–27 працювала у Наркомпроді-хлібопродукті. Видала зб. «Рассказы» (Москва, 1918). Остання публікація — 1923 у ж. «Голос минувшего» (№ 3). Подальша доля невідома.

Завантажити статтю