Ольшанівський Ігор
ОЛЬШАНІ́ВСЬКИЙ Ігор (04. 02. 1930, м. Галич, нині Івано-Фр. обл. — 08. 05. 1986, містечко Лівінґстон, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — громадський діяч, учасник правозахисного руху. Чоловік Б. Ольшанівської. Під час 2-ї світової війни разом із родиною виїхав до Німеччини, 1950 — до США. Служив у ЗС, брав участь у Корей. війні 1950–53. Здобув вищу інж. освіту в Нью-Йорк. університеті, працював за фахом. Від поч. 1970-х рр. брав участь в акціях на захист укр. політв’язнів, зокрема 1974 заснував комітет оборони В. Мороза, що 1979 був перейм. в організацію «Американці в обороні людських прав в Україні» (відтоді її очолював). Співзасн. Комітету Гельсин. гарантій для України (1976), чл. його делегації на зустрічі з Президентом США Дж. Картером і головою Ради нац. безпеки США З. Бжезинським (1980). Координував діяльність укр. комітетів оборони людських прав у Пн. Америці, організовував акції на захист О. Мешко (завдяки зусиллям О. 1983 сто конгресменів США підписали лист до ген. секр. ЦК КПРС Ю. Андропова на її захист), М. Руденка, Й. Терелі, Ю. Шухевича, М. Горбаля та ін. Разом із дружиною сприяв створенню комісій Конгресу США з перевірки дотримання прав людини, затв. Гельсин. угодами, та з вивчення голодомору 1932–33 в Україні (виконав. дир. — Дж. Мейс). 1985 захищав І. Дем’янюка, звинуваченого у співпраці з нацистами (див. Дем’янюка Процес).
Рекомендована література
- Помер Ігор Ольшанівський // Свобода. 1986, 10 трав.;
- Зінкевич О. В пам’ять Ігоря Ольшанівського // Смолоскип. 1986. № 30.
Завантажити статтю
Людина 
