ОЛЬША́НСЬКИЙ Тадеуш-Анджей (Olszański Tade­usz Andrzej; псевд. — Jan Łukaszów; 1950, м. Отвоцьк, Польща) — польський історик, політолог, публіцист, літератор. Після закінче­н­ня факультету права й адміністрації Варшав. університету працював на різних посадах у місц. самоврядуван­ні і на пром. під­приємствах; від 1993 — екс­перт-аналітик з укр. тематики держ. Центру сх. досліджень. Від 2017 — на пенсії. Від 1970-х рр. брав активну участь у діяльності опозиційних до комуніст. режиму варшав. молодіж. клубів і організацій, зокрема літ. Конфедерації Нового Романтизму (від 1973), Клубу «Помост» (від 1986); друкував вірші та публіцистику в числен. нелегал. періодиці (літ-рі «другого обігу»); проводив ідеї обʼєд­на­н­ня сусідніх народів Центр.-Сх. Європи у боротьбі з комуніст. режимом та імпер. зазіха­н­нями (під­тримував ідею «Між­морʼя» — обʼєд­на­н­ня народів між Балт. і Чорним морями); пропагував поро­зумі­н­ня поляків зі своїми сусідами на платформі париз. часопису «Kul­tura» Є. Ґєдройця. В антикомуніст. опозиції був прихильником змін у ставлен­ні поляків до своїх сх. сусідів, насамперед українців і України (1989 опублікував у париз. ж. «Zeszyty historyczne» ста­т­тю про польс.-укр. конфлікт 1943–47, в якій ре­презентував укр. нац.-визв. рух за незалежність). Після краху комунізму і початку демократ. змін у Польщі опублікував низку істор. і політол. праць про Україну та українців, в яких під­дав критиці поширені серед поляків стереотипи про українців, показав мету і труднощі укр. нац.-визв. руху в 20 ст., під­готував та опублікував числен­ні аналіт. матеріали про становле­н­ня незалеж. України і про­блеми її демократ. транс­формації, під­тримував кроки до примире­н­ня українців і поляків при роз­гляді питань історії. Автор знач. кількості аналіт. праць про сучасні про­блеми роз­витку України, вміщених у ви­да­н­нях Центру сх. досліджень, а також польс., укр. і англомов. періодиці. Паралельно з наук. і публіцист. діяльністю багато уваги приділяв поет. творчості, пере­кладам і популяризації літ-ри жанру фентезі (Дж. Толкін), крає­знавства (чл. Карпат. товариства, Отриц. клубу), автор поет. зб. «Notatnik bieszczadzki» (1985), «Apologia pro vita sua» (1992), «Czar ognia» (1995), «Nok­turny» (2013).