Ольшевський Броніслав-Юзеф

ОЛЬШЕ́ВСЬКИЙ Броніслав-Юзеф (псевд. — Ольський Броніслав; 02. 07. 1874, Львів — 24. 12. 1959, м. Краків, Польща) — живописець, педагог. Брат М.-К. Ольшевського. Член Спілки художників у Кракові (12 р. у складі її президії). Закін. юрид. факультет Львів. університету (1896). У 1896–1904 навч. живопису в Школі образотвор. мистецтв у Кракові (викл. Я. Мальчевський, Л. Вичулковсь­кий); водночас — на літніх курсах під керівництвом Ш. Голлоші в Надьбані (нині Румунія). Вивчав філософію у Берлін. університеті, відвідував лекції з історії мистецтва та літ-ри. Багато подорожував Францією, Швейцарією, Німеччиною, Австрією. 1905 склав іспит у Відні, що дозволило йому викладати малювання та нарисну геометрію. Працював викладачем рисунку в м. Кросно. 1909 оселився в Кракові, де викладав рисунок у серед. школах і брав участь у числен. виставках Товариства друзів образотвор. мистецтва. Експонував роботи на виставці в Мюнхені (Німеччина, 1913). Спочатку переважно створював портрети під впливом Я. Мальчевського («Скучний портрет», «Портрет жінки»), С. Виспянського («Гуцульський хлопчик»), Л. Вичулковського («Жінка в капелюсі»). З часом зробив акцент на відтворенні психол. стану портретованих («Російський старий», «Сільський дідусь», «Поет Руффер», «Дружина», «Мар’ян» «Син Пшемислав»). Організував Інститут рисунку й Товариство викладачів рисунку. Читав лекції з історії мистецтва в Краків. літ.-муз. інституті, писав статті з мистецтвознавства. 1920 у Кракові відбулася його персон. виставка. 1923–25 жив у м. Закопане, де працював учителем малювання та заснував Школу живопису, що нині функціонує як художня середня школа. Створював також пейзажі («Скелі Фарагліоні поблизу Капрі», «Старі будинки в Ланцкороні», «Урвище над Дунайцем», «Мшана-Дольна», «Панорама Татрів»), символ. композиції («Через страждання», «Благовіщення»). Вивчав колористику, властивості поєднань кольор. барв, що засвідчили твори «Вісла та Вавель», «Оголена на килимку», «Оголена біля вікна», «Напівоголена в червоному обручі». Ініціював та організував спорудження Будинку художника, очолював художню групу «Мотив». Ретельно зберігав спадщину брата Мар’я­на; написав брошуру «Marian Оlszews­ki. Wytyczne działalności» (Krаków, 1939); підготував списки його худож. і публіцист. творів, бібліографію творів. Одночасно займався психологією мистецтва та естетики, був лектором у Філос. товаристві. Картини останніх років життя — «Повінь», «Пізнання простору», «Приручена природа». Учасник мистецьких виставок у Львові (1927), Парижі (1937); посмертні — у Кракові (1961), Решелі (1963), Закопане (1970) та Ольштині (2004, 2005). Окремі твори зберігаються в Нац. б-ці Польщі (Варшава), Підкарпат. музеї в м. Кросно (150 робіт; усі — Польща).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю