Ольшевський Броніслав-Юзеф

ОЛЬШЕ́ВСЬКИЙ Броніслав-Юзеф (псевд. — Ольський Броніслав; 02. 07. 1874, Львів — 24. 12. 1959, м. Краків, Польща) — живописець, педагог. Брат М.-К. Ольшевського. Член Спілки художників у Кракові (12 р. у складі її президії). Закін. юрид. факультет Львів. університету (1896). У 1896–1904 навч. живопису в Школі образотвор. мистецтв у Кракові (викл. Я. Мальчевський, Л. Вичулковсь­кий); водночас — на літніх курсах під керівництвом Ш. Гол­лоші в Надьбані (нині Румунія). Ви­вчав філософію у Берлін. університеті, від­відував лекції з історії мистецтва та літ-ри. Багато подорожував Францією, Швейцарією, Німеч­чиною, Австрією. 1905 склав іспит у Відні, що до­зволило йому викладати малюва­н­ня та нарисну геометрію. Працював викладачем рисунку в м. Кросно. 1909 оселився в Кракові, де викладав рисунок у серед. школах і брав участь у числен. ви­ставках Товариства друзів образотвор. мистецтва. Екс­понував роботи на ви­ставці в Мюнхені (Німеч­чина, 1913). Спочатку пере­важно створював порт­рети під впливом Я. Мальчевського («Скучний порт­рет», «Порт­рет жінки»), С. Виспянського («Гуцульський хлопчик»), Л. Вичулковського («Жінка в капелюсі»). З часом зробив акцент на від­творен­ні психол. стану порт­ретованих («Російський старий», «Сільський дідусь», «Поет Руф­фер», «Дружина», «Марʼян» «Син Пшемислав»). Організував Ін­ститут рисунку й Товариство викладачів рисунку. Читав лекції з історії мистецтва в Краків. літ.-муз. ін­ституті, писав стат­ті з мистецтво­знавства. 1920 у Кракові від­булася його персон. ви­ставка. 1923–25 жив у м. Закопане, де працював учителем малюва­н­ня та заснував Школу живопису, що нині функціонує як художня середня школа. Створював також пейзажі («Скелі Фарагліоні по­близу Капрі», «Старі будинки в Ланцкороні», «Урвище над Дунайцем», «Мшана-Дольна», «Панорама Татрів»), символ. композиції («Через страж­да­н­ня», «Благовіще­н­ня»). Ви­вчав колористику, властивості по­єд­нань кольор. барв, що засвідчили твори «Вісла та Вавель», «Оголена на килимку», «Оголена біля вікна», «Напів­оголена в червоному обручі». Ініціював та організував спорудже­н­ня Будинку художника, очолював художню групу «Мотив». Ретельно зберігав спадщину брата Марʼя­на; написав брошуру «Marian Оlszews­ki. Wytyczne działalności» (Krаków, 1939); під­готував списки його худож. і публіцист. творів, бібліо­графію творів. Одночасно за­ймався психологією мистецтва та естетики, був лектором у Філос. товаристві. Картини остан­ніх років життя — «Повінь», «Пі­зна­н­ня простору», «Приручена природа». Учасник мистецьких ви­ставок у Львові (1927), Парижі (1937); посмертні — у Кракові (1961), Решелі (1963), Закопане (1970) та Ольштині (2004, 2005). Окремі твори зберігаються в Нац. б-ці Польщі (Варшава), Під­карпат. музеї в м. Кросно (150 робіт; усі — Польща).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю