Ольшевський Едил Михайлович
ОЛЬШЕ́ВСЬКИЙ Едил Михайлович (06. 06. 1929, м. Ставрополь, РФ — 30. 09. 2016, Луцьк) — актор, режисер. Батько І. Ольшевського. Заслужений артист УРСР (1973). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. інститут театр. мистецтва. 1954–64 — актор Волин. пересув. муз.-драм. театру (м. Володимир-Волинський, згодом Нововолин. шахтар. муз.-драм. театр); 1964–73 — гол. реж., актор Київ. муз.-драм. театру ім. П. Саксаганського (м. Біла Церква Київ. обл.); 1973–82 — гол. реж. Волин. муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка. Від 1982 працював у Волин. філармонії (обидва — Луцьк): 1999–2011 — худож. кер. Втілював високохудожні ідеї у формуванні концерт. програм худож. колективів і майстрів мистецтв, у яких популяризували кращі здобутки світ. муз. культури. Вистави: «Василь Тьоркін» П. Градова (1974), «Сестрички» Л. Синельникова, «Над Дніпром» О. Корнійчука (обидві — 1975), «Хай гітара заграє» О. Фельцмана, «Неосвячене кохання» Я. Сербіна (обидві — 1976), «Іркутська історія» О. Арбузова (1977), «Діва Марія» І. Рачади, «Бунт жінок» К. Васильєва (обидві — 1978), «Севастопольський вальс» К. Лістова (1980).
Завантажити статтю
Людина 
