Оляндер Луїза Костянтинівна
ОЛЯ́НДЕР Луїза Костянтинівна (25. 12. 1932, м. Хабаровськ, РФ) — літературознавець, критик. Доктор філологічних наук (1992), професор (1993). Міжнар. літ. премії ім. М. Гоголя «Тріумф» (2010) та ім. Г. Сковороди «Сад божественних пісень» (2012). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2021). Закін. Ленінгр. пед. інститут (нині С.-Петербург, 1955). Учителювала в школах РФ; від 1966 — у Волин. університеті (Луцьк): завідувач кафедри рос. і зарубіж. літ-ри (1972–77, 1987–2002), польс. (2006–11) та слов’ян. (2011–20) філології, професор кафедри полоністики і перекладу (від 2021). Наукові дослідження: тенденції розвитку рос., укр., польс. літ-р 20 ст. в істор.-літ. та компаративіст. аспектах, зокрема стосовно документалістики, волин. тексту, наратології, теорії літ-ри; Леся Українка та її доба. Упорядкувала тритомник «Роде наш красний…: Волинь у долях краян і людських документів» (Лц., 1996–99).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Документалистика о Великой Отечественной войне: история и поэтика документальной прозы. Л., 1990; Максим Горький: текст и гипертекст. Лц., 2005; Волинський текст в українській та польській літературах (XIX — ХХ ст.). Лц., 2010; Гуманізм польської літератури ХХ — ХХІ століть у контексті європейської художньо-філософської думки. Лц., 2012; Поиски путей к истине: современные рецепции русской классики. Лц., 2021.
Рекомендована література
- Луїза Костянтинівна Оляндер: Біобібліогр. покажч. Лц., 2012;
- Зимомря М. Розвіяний простір. Уж., 2020.
Завантажити статтю
Людина .jpg)
