Окське зледеніння
О́КСЬКЕ ЗЛЕДЕНІ́ННЯ — ранньоплейстоценове покривне материкове зледеніння у межах Східноєвропейської платформи. Існувало 474–427 тис. рр. тому (за ін. даними — 500–410 тис. рр. тому). Це найдавніше покривне материк. плейстоцен. зледеніння, відклади якого виявлені в Україні. Назва походить від р. Ока, вздовж долини якої частково проходить пд. межа поширення зледеніння. На Пд. Зх. льодовик досягав вододілу між р. Сян та Дністер, на Сх. — по межиріччю р. Вятка та Кама. О. з. корелюється із 12-ю ізотопно-кисневою стадією, тилігул. палеогеогр. етапом розвитку природи України в плейстоцені, ельстер. гляціалом Пн. Європи, краків. зледенінням Польщі, мінделем ІІІ Альп.
Власне льодовик. та водно-льодовик. відклади О. з. виявлені у пн.-зх. частині України (Волинське Полісся, Передкарпаття; розрізи Калинівка, Ростань, оз. Турське та ін.) і представлені мореною, здебільшого піщанистою, гравійно-галечниковою, з включеннями валунів кристаліч. і місц. порід, серед яких особливо багато кременю, а також валун. суглинками та глинами. Гляціал. відклади, а також практична відсутність у них палеонтол. решток вказують на суворі клімат. умови та панування типових льодовик. ландшафтів у цій місцевості.
В субаерал. товщі континентал. відкладів України, на Пд. від межі поширення льодовик. мас, в цей час нагромаджувалися відклади тилігул. горизонту (за стратигр. схемою розчленування четвертин. відкладів України), що представлені сірувато-бурувато-палевими та жовтувато-палевими крупнопилуватими карбонат. лесами і різноманіт. лесоподіб. елювіал.-делювіал. суглинками. У типових розрізах рівнин. тер. України тилігул. леси залягають на викоп. ґрунтах лубен. горизонту та перекриваються завадів. ґрунт. горизонтом.
Палеогеогр. дослідж. відкладів тилігул. горизонту вказують, що у пн. частині України, яка прилягала до краю окського льодовика, клімат був перигляціальним (середня температура найхолоднішого місяця — –16 °С, найтеплішого — +10 °С, річна сума опадів 250–300 мм), холодним та сухим. Рослинність перигляціал. ландшафтів була представлена в основному степами із полиново-лободовими ценозами. Лише невеликі ділянки зайняті деревами та чагарниками (сосна, береза, вільха). Фауна молюсків була представлена тундрово-лучно-лісовими видами. Крупні ссавці належали до представників тираспіл. фауніст. комплексу. Панування степ. ксеротич. рослинності, відсутність широколистих порід, значна частка тундр. видів молюсків, поруч із крупнопилуватим складом лесових відкладів та їх високою карбонатністю вказують на сухий та холод. клімат того часу в межах переваж. площі тер. України.
Рекомендована література
- Заморій П. К. Четвертинні відклади Української РСР. К., 1961;
- Рослый И. М. Палеогеография антропогена. Общая часть. К., 1982;
- Сиренко Н. А., Турло С. И. Развитие почв и растительности Украины в плиоцене и плейстоцене. К., 1986;
- Стратиграфическая схема четвертичных отложений Украины // Стратигр. схемы фанерозоя и докембрия Украины. К., 1993;
- Богуцький А., Залеський І. До проблеми плейстоценових зледенінь Волинського Полісся // Гляціал і перигляціал Волин. Полісся. Л., 2005;
- Куница Н. А. Природа Украины в плейстоцене (по данным малакофаунистического анализа). Чц., 2007;
- Матвіїшина Ж. М., Герасименко Н. П., Передерій В. І. та ін. Просторово-часова кореляція палеогеографічних умов четвертинного періоду на території України. К., 2010.
Завантажити статтю
