Озерна
ОЗЕ́РНА — село Білоцерківського району Київської області. У жовтні 2020 Озернян. сільс. раду (з селами Коржівка та Межове) зараховано до Маловільшан. сільс. громади. О. знаходиться на малій р. Красна (притока малої р. Узин, бас. Росі), за 101 км від Києва, 34 км від смт Ставище Білоцерків. р-ну, 22 км від м. Біла Церква та 4 км від автомобіл. шляху міжнар. значення Київ–Одеса. Площа 6,1 км2. За переписом насел. 2001, в Озернян. сільс. раді проживали 3399 осіб (з них в О. — 2975); станом на 1 січня 2021 в О., Коржівці та Межовому — 2897 осіб; переважно українці. Істор. назви: Єзьорна, Єзерни, Езерна, Озірна (окрім жит. села, останню й нині часто вживають вихідці зі Ставищенщини, Білої Церкви та ін.). Село виникло в місцевості, де було багато озер (звідси й назва). На думку дослідників, здавна воно мало захисне значення, оскільки лежало на шляху з Білої Церкви до Ставищ та Умані (нині Черкас. обл.). Вперше згадується у писем. джерелах 1656, коли тут зустрічалися Б. Хмельницький з крим. ханом Мехмедом ІV Ґіреєм. Від польс. влади багато шляхет. родин тут отримали земел. наділи, за що вони мали нести військ. службу. У 18 ст. зведено церкву Різдва Богородиці (до 1830-х рр. — уніатська, у серед. 1850-х рр. її перебудовано; не збереглася). Після 2-го поділу Польщі 1793 відійшло до Рос. імперії. 1797–1925 — у складі Київ. губ.; 1797–1919 — Васильків., 1919–23 — Білоцерків. пов. Тривалий час село було центром Єзерян. (Езернів.) волості. 1847 збудовано цукр. завод, що працював до поч. 2010-х рр. 1861 відкрито церк.-парафіял. школу, 1900 — міністер. училище. 1867 мешкали 144 шляхтичі-католики, 1017 шляхтичів і 1180 селян православ. віросповідання. Наприкінці 19 — на поч. 20 ст. в селі також діяли 2 водяних і 3 вітряних млини, 5 кузень, 2 прососушарні. Знач. період село належало графам Браницьким. Єзерян. маєток у них за прибутковістю був найбагатшим на Білоцерківщині (у серед. 19 ст. давав бл. 43,8 тис. руб., з них цукроварня — 36,4 тис. руб.). 1900 було 440 дворів, проживали 2747 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — у складі Білоцерків. округи; від 1932 — Київ. обл. 1923 з Езерян. і Черкас. волостей утвор. Езерян. р-н («Список поселень Київщини», К., 1924), до якого входили 15 сільс. рад і 20 насел. пунктів, було 7475 дворів і 31 023 мешканця (в с. Езерна — відповідно 719 і 3125). У 1924 засн. радгосп ім. 9 січня 1905 р. з вирощування еліт. насіння цукр. буряків і зерн. культур (нині дослідне госп-во «Озерна» Інституту біоенергет. культур і цукр. буряків НААНУ). Від 1925 — село Білоцерків. р-ну (у офіц. джерелах 20 ст. вже фігурувало як О.). Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (встановлено імена 412-ти жертв), зазнали сталін. репресій. 1933 організовано МТС. Від 17 липня 1941 до 5 січня 1944 — під нім. окупацією. Діяло підпілля (13 озерчан входили до партизан. загону «Сокіл»). Під час визволення О. були вбиті 14 рад. воїнів. На фронтах 2-ї світової війни загинули 432 воїни-земляки (є памʼятник). В. Папченко був нагороджений 4-ма медалями «За відвагу». У 2-й пол. 20 ст. створ. підприємство «Сільгосптехніка», на базі якого після відновлення незалежності України деякий час працював комбайно-трактор. завод. Донедавна тут функціонували 2 заг.-осв. школи та 2 Будинки культури. Нині в О. — заг.-осв. школа, 2 дитсадки; Будинок культури, б-ка; амбулаторія. Потреби вірян забезпечують Свято-Введен. і Різдво-Богородична православні парафії. Серед видат. уродженців — акушер-гінеколог О. Міляновський, вет. лікар М. Ніщеменко, мовознавець Н. Тоцька; скульптор П. Дроздовський.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
