ОЗЮ́ТИЧІ — село Володимир-Волинського ра­йону (до липня 2020 — Локачинського ра­йону) Волинської області. У грудні 2018 Озютичів. сільс. раду (під­порядк. с. Запуст) зараховано до Вій­ниц. сільс. громади, що 2020 була ліквідована та при­єд­нана до Затурців. сільс. громади (див. Затурці). О. знаходиться на правому березі р. Турія (притока Припʼяті, бас. Дні­пра), неподалік її витоків, за 55 км від обл. центру та 35 км від м. Володимир-Волинський. Є оз. Брусило. Пл. села 1,59 км2. За пере­писом насел. 2001, проживали 428 осіб; станом на 2021 — 365 осіб; пере­важно українці. Проходить автомобіл. шлях Берестечко–Колодяжне. Давні назви: Здютичі, Оздютичі. Вперше згадуються 1545 у ревізії Володимир. замку. За Люблін. унією 1569 О. від Великого князівства Литовського ві­ді­йшли до Польщі. У 16–17 ст. потерпали від частих татар. нападів. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. 1668 на­дано Маґдебур. право. Після 3-го поділу Польщі 1795 О. ві­ді­йшли до Рос. імперії. Від­тоді — містечко Володимир-Волин. пов. Волин. губ.; тривалий час належало до Кисилин. волості (див. Кисилин). На­прикінці 18 ст. проживали 400 осіб. Тут здавна сформувалася значна євр. громада. На­прикінці 19 ст. — 109 дворів, 811 жит. 1911 мешкали 1454 особи, функціонувала однокласна школа. У цей період проводили 6 ярмарків на рік. У роки 1-ї світової вій­ни від­бувалися крово­пролитні бої. Під час воєн. дій 1918–20 влада не­одноразово змінювалася. 1920–39 — у складі Польщі (під­порядк. ґміні Кіселін Горохів. пов. Волин. воєводства), від 1939 — УРСР. Від­тоді — у межах Волин. обл.; 1946–57 — Затурців., 1957–62 та 1965–2020 — Локачин., 1962–65 та від 2020 — Володимир-Волин. р-нів. 1940–46 райцентр; 1940–56 — смт. Станом на 1947 до Озютичів. селищ. ради належали хутори Гірлянда та За­става. Пізніше деякий час О. були під­порядк. Кисилин. сільс. раді. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім. окупацією. Нацисти вбили багато євреїв. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. До серед. 1950-х рр. загони ОУН–УПА продовжували збройну боротьбу проти рад. влади. Нині працюють під­приємства «Агідель» (вирощува­н­ня курчат-бройлерів), «Фенікс» (інкубатор), «Мʼяс­нов», «Юстус» (обидва — з пере­робле­н­ня мʼяса), «Вуд-пром» (деревооб­робле­н­ня), «Лока­чіагроліс» (вирощува­н­ня лісу та виготовле­н­ня лісоматеріалів), «Україна-Волинь» (у галузі рослин­ництва). В О. — заг.-осв. школа, дитсадок; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Від 1976 охороняють гідрол. памʼятку природи місц. значе­н­ня Турійські джерела (0,2 га). Діє церква Різдва Пресвятої Богородиці. Серед видат. уродженців — диригент, засл. діяч мистецтв України В. Гаврилюк. З О. повʼя­зані життя та діяльність мисткині, нар. художника Україна Т. Галькун, її чоловіка журналіста, публіциста А. Якубюка та племін­ниці майстрині витинанок Я. Галькун.