Окальська Тетяна Володимирівна
ОКА́ЛЬСЬКА Тетяна Володимирівна (28. 02. 1974, м. Борщів, нині Чортків. р-ну Терноп. обл.) — графік. Заслужений майстер народної творчості України (2017). Член мист. об’єдн. художників «Потік». Закін. Моск. агроінж. університет (1996) за спеціальністю «інженер-педагог». Від 2001 працювала в книгарні «Кобзар» у рідному місті; від 2010 — викладач профес.-теор. підготовки у Борщів. профес. ліцеї. Основна галузь — графіка. Відтворює пам’ятки історії та архітектури, зокрема сакрал. мистецтва. Учасниця обл., всеукр. та зарубіж. мистецьких виставок від 1999. Персон. — у Борщеві (1999, 2000, 2009, 2014), Рівному (2002), Тернополі (2003, 2009), с. Бурдяківка Борщів., нині Чортків. р-ну (2002, 2004, 2009, 2014). Роботи О. публікували в ж. «Дзвін», в буклеті «Борщів» (Тернопіль, 2004) та календарі «Борщівщина у графіці Тетяни Окальської» (Борщів, 2017). Оформила зб. віршів «Стукіт серця» Н. Стрепко, проілюструвала книгу пісень «Доля судила жити з піснею» Я. Злонкевича (обидві — Тернопіль, 2002), кн. «Вічна Нічлава» В. Германа (Київ, 2018), підготувала та видала книжку розмальовок для дітей «Моя маленька Батьківщина» (Тернопіль, 2002). Відзначена дипломом 3-го, 2-го ступеня мист. премії ім. Я. Музики (2006, 2008). Захопилася вишиванням багатоколір. ікон (у деяких — 170 кольорів). Створює автор. писанки, використовуючи традиц. місц. елементи: сонечка, завитки, листочки дуба, 8-пелюстк. розетки, солярні знаки, символ. знаки вічності, а також трипіл. орнаменти. Окремі твори зберігаються в Терноп. ХМ, Рівнен. і Борщів. краєзн. музеях, Худож.-мемор. музеї Л. Левицького в с. Бурдяківці.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Миколаївська церква у с. Дубівка 17 ст.» (1998), «Церква у с. Сапогів 1777 р.», «Замок 17 ст. у с. Кудринці» (обидва — 1999), «Скала-Подільський палац 18 ст.» (1999–2002, 2005, 2013, 2018, 2021), «Хотинська фортеця» (2000), «Замок у с. Висічка» (2000, 2002), «Рівненський собор» (2002), «Церква у Кам’янці-Подільському» (2013), «Печерний храм “Монастирок”» (2014), «Усипальниця Л. Сапеги» (2016); серії — «Храми Борщівщини» (2000), «Мовчазні свідки минулого» (2002), «Липи» (2009), «Фортеці й замки Поділля» (2014–16); ікони — «Богородиця з дитям» (2003, 2014, 2019), «Зарваницька Богоматір» (2005), «Плащаниця» (2006, 2020), «Святий Павло» (2007), «Свята княгиня Ольга», «Святий князь Володимир» (обидві — 2008), «Таємна вечеря» (2011).
Рекомендована література
- Кузишин І., Андрушків П. Чорно-білий світ Тетяни Окальської // Свобода. 2008, 5 квіт.;
- Ізполовець В. Талант високої проби // Золота пектораль. 2010. № 1–2;
- Шот М. Замки і храми — на пам’ять // Уряд. кур’єр. 2011, 10 верес.;
- Гриб А. Мандрівка у сиву давнину: [Тетяна Окальська] // Гриб А. Творці краси. Т., 2020.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
