Розмір шрифту

A

Окопи

ОКО́ПИ  — село Чортківського (до липня 2020 — Борщівського) району Тернопільської області. У вересні 2015 у складі Вигод. сільс. ради зараховано до Мельнице-Поділ. селищ. громади. О. знаходяться у межиріччі Збруча та Дністра, побл. межі з Хмельн. та Чернів. обл., за 127 км від Тернополя, 103 км від м. Чортків, 51 км від м. Борщів і 24 км від залізнич. ст. Іване-Пусте. Площа 1,5 км2. За переписом насел. 2001, проживали 557 осіб; нині — 469 осіб; переважно українці. Досліджено поселення Окопи-1 (трипіл. і голіград. культур) та Окопи-2 (4 — кін. 3 тис. до н. е.). Історія села розпочинається 1692, коли тут за наказом польс. корон. гетьмана С. Яблоновського для захисту від турків була збудована фортеця Окопи Святої Трійці. Донині збереглися Кам’янец. і Львів. брама, руїни мурів і башти над Збручем, залишки земляних валів (усі — пам’ятки нац. значення). Поселення, що виникло, почали називати О. 1699 тут відбувся сейм. 1700 надано Маґдебур. право та дозвіл на проведення щотижневих базарів і 2-х ярмарків на рік. Пізніше через нестачу коштів фортеця почала занепадати. 1799 її на деякий час захопили рос. війська на чолі з генералом Ізмайловим. Після 1-го поділу Польщі 1772 О. відійшли до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1783 у них побував австр. імператор Йосиф ІІ. 1920–39 — знову під польс. владою. До 1914 побл. О. проходив кордон з Рос. імперією; від 1921 по р. Збруч — з СРСР, по р. Дністер — з Румунією. 1919 проживали 550 українців, 180 євреїв і 20 поляків. У міжвоєн. період функціонували осередки «Просвіти», «Рідної школи», «Сільс. господаря» та ін. укр. т-в. Від 1939 — у складі УРСР. Відтоді — село Терноп. обл.; 1940–62 — Мельнице-Поділ., 1962–2020 — Борщів., від 2020 — Чортків. р-нів. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло оунів. підпілля. Багато жит. зазнали сталін. репресій. У О. — навч.-вихов. комплекс «школа-дитсадок»; клуб, б-ка; фельдшер. пункт. Охороняють регіон. ландшафт. парк «Дністровський каньйон» і геол. пам’ятку природи місц. значення Силурійські відклади в Окопах. Пам’ятки архітектури місц. значення: костел Святої Трійці (18 ст.) та церква св. Юрія Змієборця (1870). Наприкінці 1980-х рр. встановлено пам’ят­ник воїнам-землякам, які загинули на фронтах 2-ї світової вій­ни; 2002 відновлено пам’ятний знак «Півень, що на три держави піяв».

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
24
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
76654
Вплив статті на популяризацію знань:
104
Бібліографічний опис:

Окопи / М. В. Маланчук // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-76654.

Okopy / M. V. Malanchuk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2022, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-76654.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору
Окопи Енциклопедія сучасної України