Окулов Петро Тимофійович

Визначення і загальна характеристика

ОКУ́ЛОВ Петро Тимофі­йович (1839, Кос­тром. губ., Росія — 1921, м. Катеринослав, нині Дні­про) — живописець, графік, педагог. Закін. С.-Пе­тербур. АМ (1869); під час навч. одержав 2 срібні медалі (1863) і велику срібну медаль (1864). Від 1870 — у Катерино­славі, де працював викл. у гімназіях та реал. училищі. Осн. жанри — темат. картина і порт­рет, для яких характерні простота композиц. виріше­н­ня, мʼяке тонал. роз­роб­ле­н­ня; створив узагальнені типи селян. Варто від­значити виконані ним високо­профес. класицист. порт­рети «Порт­рет чоловіка похилого віку» (1862), «Чоловік, який читає» (1864), «Російський тип» (1866), «Священик» (1873), «Юнкер» (1886), «Порт­рет молодого чоловіка» (2-а пол. 19 ст.). Також цікаві аркуші етногр.-побут. характеру «Черкешенка» (1862), «Турист» (1866), «Хлопчик з вузлом», «Гравці в шашки», «Старець» (усі — 1867), «Російська бояриня 18 ст.» (1868), «Петро I», «Італійка» (обидва — 1869). При всій увазі О. до різноманіт. деталей строїв, ці аркуші від­різняються від заг. тенденції етно­графізму в укр. рисунку 2-ї пол. 19 ст. тим, що мають звʼязок радше із засадами класицизму, ніж із пі­знім романтизмом та народниц­твом. Виконував монум. роз­писи, зокрема у церкві с. Котовка (нині Новомоск. р-ну Дні­проп. обл.), де від 1870 О. часто бував, писав порт­рети місц. жителів і власників села. Організатор мистецьких ви­ставок, зокрема його зуси­л­лями 1892–96 у Катеринославі проведено ви­ставки художників-пере­­движників, а також кілька ви­ставок місц. майстрів. Один з ініціаторів (від 1901) формува­н­ня колекції Катериносл. картин. галереї (нині Дні­пров. ХМ). Товаришував із В. Максимовим. Серед учнів — М. Глоба, Іван та Степан Колесникови, В. Корнієнко, З. Подушко. Роботи зберігаються у Дні­пров. худож. та істор. музеях.

Літ.: Тверская Л., Шило С. П. Т. Окулов (1839–1921): Дне­проп. худож. музей: Буклет. Дн., 1974; Майстренко-Вакуленко Ю. В. Рисунок у колекції Дні­провського художнього музею // Укр. культура: минуле, сучасне, шляхи роз­витку. 2020. Вип. 34.

Ю. В. Майстренко-Вакуленко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю