Олександрівка

ОЛЕКСА́НДРІВКА  — селище міського типу Краматорського (до липня 2020 — Олександрівського) району Донецької області. У квітні 2018 Олександрів. селищну (з селами Варварівка, Дмитро-Дар’ївка, Левадне, Надеждівка, Новополтавка, Петрівка Перша, Софіївка) та Беззаботів. (з селами Дмитроколине, Новоандріївка, Новостепанівка, Роздолля, Софіїно-Лиман), Високопіл. (з с. Запаро-Мар’ївка), Золотопруд., Мирнодолин. (з селами Бузинівка, Мар’ївка, Новознаменівка), Михайлів. (з селами Львівка, Шаврове), Некремен., Новоолександрів. (з селами Єлизаветівка, Зелене, Карпівка, Новий Кавказ, Новобахметьєве, Новопригоже), Очеретин. (з селами Голубівка, Громова Балка), Петрівську Другу (з селами Зелений Брід, Знаменівка, Микільське, Пасічне), Староварварів. (з с. Яковлівка) зараховано до Олександрів. селищ. громади (732,95 км², 12 738 осіб). О. знаходиться на р. Самара (притока Дніпра), за 128 км від Донецька, 56 км від Краматорська та 2 км від залізнич. ст. Золоті Пруди. Площа 4,17 км². За переписом насел. 2001, проживали 4216 осіб (складає 86,7 % до 1989); станом на 1 січня 2021 — 3405 осіб; переважно українці. Засн. 1762 як село поміщика, генерала Д. Норова. 1782 споруджено церкву. Згодом О. відійшла у власність підполковника М. Бахметьєва. 1765–80, 1796–1835 — у складі Слобід.-Укр., від 1835 — Харків. губ.; 1780–96 — Харків. намісництва; від 1780 — Ізюм. пов. Тривалий період існувала Олександрів. волость. 1864 мешкали 502 особи. 1885 було 102 двори, проживала 491 особа; збирали 3 ярмарки на рік, на яких продавали зерно, худобу, ремісн. вироби тощо. 1896 відкрито земську школу, 1909 — однокласне змішане училище. За Всерос. переписом насел. 1897, проживали 879 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–25 — у складі Донец. губ.; 1923–30 — Артемів. (до 1924 — Бахмут.) округи; від 1932 — Донец. (1938–61 — Сталін.) обл.; 1962–65 — Красноармій., від 2020 — Краматор. р-нів. 1923–62, 1965–2020 — райцентр. 1923 насел. становило 1,3 тис., 1959 — 1,8 тис., 1970 — 3,1 тис., 1979 — 4,3 тис. осіб. 1933 видано перший номер г. «Ударна бригада» (1965–98 — «Радянський патріот», відтоді — «Вісті Олександрівщини»). Жит. зазнали сталін. репресій. Від 18 жовтня 1941 до 12 вересня 1943 — під нім. окупацією. Діяло підпілля. 1960 через О. прокладено залізницю з Красноармійська в Лозову. Від 1965 — смт. 1969 утвор. Червоноармій. лісомеліорат. станцію з Олександрів. ділянкою. У 1970-х рр. збудовано хлібо-, молоко- та комбікорм. заводи і засн. рибгосп (у рус­лі Самари створ. кілька загат). В О. — професій. аграр. ліцей, 2 заг.-осв. школи, дитсадок, центр дит. та юнац. творчості, школа мистецтв; Будинок культури, б-ки для дорослих і дітей, музейна кімната; лікарня. 2014 освячено церкву Олександра Невського. Серед видат. уродженців — живописець А. Курінний.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю