Олександрівка

Визначення і загальна характеристика

ОЛЕКСА́НДРІВКА — село Мелітопольського (до липня 2020 — Приазовського) ра­йону Запорізької області. 2018–20 з Олександрів. (з с. Нечкине), Георгіїв., Гірсів., Дівнин., Дунаїв. (з с. Вікторівка), Надеждин. (з с. Волна), Новокостянтинів. (з с. Ігорівка), Степанівської Першої (з с. Миронівка) та Чкалов. сільс. рад утвор. Олександрів. сільс. громаду (639,5 км², 6125 осіб). О. знаходиться у межах Приазовсь­кого національного природного парку, в балці Шатикуль, на сх. березі Молочного лиману, за 7 км від Азовського моря, 171 км від обл. центру, 45 км від райцентру та 24 км від смт Приазовське. Площа 6,7 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 1049 осіб; станом на 1 січня 2021 — 677 осіб; пере­важно українці. Тут досліджено значну кількість скіф. курганів. Село засн. 1858 під на­звою Невкус на місці татар. аулу Татли-Кулак. Першими мешканцями були пере­селенці з Полтав., Черніг. та Київ. губ. Від серед. 1860-х рр. — О. За часів Рос. імперії село входило до Бердян. пов. Таврій. губ. 1879 збудовано камʼяну церкву Різдва Божої Матері (була зруйнована за наказом більшов. влади). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–22 — у складі Запоріз. (1920–21 — Олександрів.), 1923–25 — Катеринослав. губ.; 1923–30 — Мелітопол. округи; 1932–39 — Дні­проп., від 1939 — Запоріз. обл. 1923 з Олександрів., Гірсов., Покровсь­кої 2-ї волостей утвор. Покров. (від 1935 — Приазов.) р-н. 1932 засн. МТС. Під час голодомору 1932–33 померли щонайменше 434 особи. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Від поч. жовтня 1941 до 21 вересня 1943 — під нім. окупацією. Діяло під­пі­л­ля. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали бл. 500 воїнів-земляків, з них 161 загинув (1965 встановлено памʼятник). Від 2020 — у складі Мелітопол. р-ну. У лютому 2022 село окупували рос. війська. Є с.-г. ТОВ «Олександрівка». В О. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка, краєзн. музей; амбулаторія сімей. медицини. 2012 засн. Укр. нац.-культурне товариство «Вінок дружби». Стали популярними фестивалі укр. пісні «Хай до неба лине пісня соловʼїна», «Інтер-фольк», «Спів­о­грай-17». Аматор. колективи: фольклор. ансамбль «Вербиченька», вокал. групи «Глорія», «Лілея», «Фієста», «Дзвіночки» (дит.), вокал. тріо «Шарм», клуби любителів пісні «Струни серця», «Дамське щастя», театр мініатюр та ін. 2019 освячено новозбудовану церкву Пресвятої Богородиці. Є також громада євангел. християн. Серед видат. уродженців — матеріало­знавець І. Щоткін, поет, публіцист, крає­знавець, громад.-політ. діяч О. Дробаха, режисер, нар. арт. України В. Нестеренко. В Олександрів. школі навч. письмен­ник Д. Міщенко.

Літ.: Незгасна сила памʼяті: архівні до­кументи, спогади очевидців та роз­думи сучасника про голодомор 30-х років. Приазовське, 2008; Приазовский район: история края в поколениях (85-летию Приазовского ра­йона посвящается). Мелитополь, 2009; Приазовский район: история края в поколениях. Мелитополь, 2013; Грицун В. П., Зюзіна Т. П. Моє далеке і близьке село: історія села Олександрівка Приазовського ра­йону Запорізької області. Мелітополь, 2016; Крючков О. Перлина Пів­дня України // Уряд. курʼєр. 2020, 10 верес.; Коховец С. Александровская объединен­ная громада: начало пути // Приазов. новь. 2020, 28 нояб.

Д. А. Романенко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю