Олександрівка
Визначення і загальна характеристика
ОЛЕКСА́НДРІВКА — селище міського типу Вознесенського району Миколаївської області. 2016 з Олександрів. селищ. (з селами Трикратне, Веселий Роздол) і Воронів. та Трикратів. (з селами Актове, Вільний Яр, Зоря) сільс. рад утвор. Олександрів. громаду (291,2 км2; 2020 — 9145 осіб). О. знаходиться на лівому березі Південного Бугу, за 105 км від обл. центру, 15 км від райцентру та 3 км від залізнич. ст. Трикратне. Площа 12,58 км2. За переписом насел. 2001, проживали 5871 особа (складає 92,6 % до 1989); станом на 1 січня 2021 — 5095 осіб; переважно українці. Памʼятка археології нац. значення — стоянка (9–7 тис. до н. е.). Засн. на поч. 18 ст. як зимівник запорожців Бугогардів. паланки, що згодом перетворився на Олександрівську слободу (вперше згадується в писем. джерелах 1775). Після ліквідації Нової Січі сюди перевели полк Бузького козац. війська, що складався переважно з молдован. Деякий час О. входила до Ольгопіл., а від 1801 — Єлисаветгр. пов. Херсон. губ.; до 1923 належала до Вознесен. волості. 1810 проживали понад 1000 осіб, з яких 682 були держ. селянами, решта — кріпаками. 1817–57 — військ. поселення. У 19 ст. побл. Пд. Бугу виявили значні запаси граніту. Відтоді багато жит. працює на граніт. карʼєрі. Олександрів. граніти використовували для будівництва Севастопол. доків, ним забруковували вулиці Одеси та Миколаєва. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–22 — у складі Микол., 1922–25 — Одес. губ.; 1920–22 — Вознесен. пов.; 1932–44 — Одес., від 1944 — Микол. обл.; від 1923 — Костянтинів. р-ну Первомай. округи, відтоді — Вознесен. р-ну. 1920 були 182 двори, мешкали понад 1 тис. осіб. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 5 серпня 1941 до 23 березня 1944 — під нім. окупацією. Під час форсування Пд. Бугу відзначився Герой Радянського Союзу М. Герасимов. У брат. могилі поховано 133 воїни-визволителі, зокрема Герой Радянського Союзу П. Андреєв. Встановлено памʼятник воїнам-землякам, які загинули на фронтах 2-ї світової війни. 1963 за наказом комуніст. влади Свято-Покров. церкву переобладнано під спортзал, а згодом зруйновано (1996 зведено однойм. храм). Від 1968 — смт. Тоді в О. проживали 7502 особи; у 1980-х рр. — бл. 6,7 тис. осіб, з них 4635 українців, 1500 молдован, 500 росіян. Працює Олександрів. ГЕС. У О. — заг.-осв. школа, дит. школа мистецтв, 2 дитсадки; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Розвідано також поклади кварц. пісків. Від 1984 охороняють Олександрів. іхтіол. заказник місц. значення (62,5 га). Здобув популярність нар. ансамбль танцю «Зорецвіт» під керівництвом В. Крижановського. Знач. успіху досягли на міжнар. юнац. турнірах з шахів брати Олександр і Микола Бортники, багатораз. призером чемпіонатів України з мотоболу став П. Корня. Серед видат. уродженців — економіст Д. Бабміндра, актриса, нар. арт. України П. Лозова.
А. С. Мачкова
Додаткові відомості
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
