Олександрівка
ОЛЕКСА́НДРІВКА — село Корюківського району Чернігівської області. У листопаді 2019 Олександрів. сільс. раду (з селами Верхолісся та Піски) зарахували до Корюків. міської громади. О. знаходиться за кілька кілометрів від р. Мена (притока Десни, бас. Дніпра), 72 км від обл. центру, 18 км від райцентру та 5 км від залізнич. ст. Низківка. Площа 2,5 км2. За переписом насел. 2001, проживали 767 осіб; станом на 2021 — 559 осіб; переважно українці, а також росіяни (1,07 %) й азербайджанці (0,18 %). Побл. О. є залишки середньовіч. кар’єру (9–15 ст.), з якого добували залізну руду. Тут у давні часи протікала р. Клокина. За нар. переказами, назва села походить від першого поселенця Олександра, який переїхав із с. Верхолісся. Засн. на поч. 18 ст. У минулому серед мешканців, окрім традиційних землеробства та тваринництва, досить поширеним було полювання, зокрема й на бобрів. 1741 зведено дерев’яну Свято-Покров. церкву (1851–89 перебудована; збереглася донині); 1804 — Святодухів. храм. Від 1794 до поч. 1920-х рр. — містечко. Тривалий час О. була центром волості. 1796–1802 — у складі Малорос., 1802–1925 — Черніг. губ.; 1796–1923 — Сосниц. пов. 1866 було 160 дворів, 2048 осіб; за Всерос. переписом насел. 1897, — відповідно 639 і 3468. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–25 — у складі Снов., червні–серпні 1925 — Новгород-Сівер., 1925–30 — Конотоп. округ; від 1932 — Черніг. обл.; 1923–60 та від 1966 — Корюків., 1960–65 — Менс., 1965–66 — Щорс. р-нів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (освячено пам’ят. знак). О. занесли до т. зв. чорної дошки, а селянам оголосили продовол. блокаду, бо колгосп не зміг виконати план держзаготівлі. Задокументовано випадок канібалізму. Багатьох мешканців репресували. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім. окупацією. Є брат. могила рад. воїнів-визволителів. На фронтах 2-ї світової війни загинули 193 воїни-визволителі (споруджено пам’ятник). 1988 проживали 729 осіб. Розвідано поклади піску та торфу. В О. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; пункт здоров’я. Серед видат. уродженців — кобзар А. Шут (19 ст.), живописець, засл. художник України Л. Заборовський.
Фотоілюстрації
