Олексенко Віктор Андрійович

ОЛЕ́КСЕНКО Віктор Андрійович (04. 06. 1948, м. Дрогобич Львів. обл.) — живописець, графік, педагог. Заслужений художник України (2009). Член НСХУ (1992). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1990; викл. В. Гурмак, С. Іванов, А. Попов, П. Приведа, Х. Саноцька). 1977–98 — художник Черкас. худож.-вироб. майстерень СХУ; 1999–2000 — худож. ред. черкас. видавництва «Брама»; від 2003 — доцент кафедри образотвор. мистецтва Черкас. університету. Працює в галузі станк. та монум.-декор. живопису, графіки, геральдики, дизайну. Учасник всеукр., міжнар., зарубіж. худож. виставок від 1992. Персон. — у Черкасах (1996, 1998, 2004, 2005, 2006, 2008, 2013, 2015), Києві (1996, 2008). Окремі роботи зберігаються в Чернів. і Черкас. ХМ, Музеї «Кобзаря» Т. Шевченка (Черкаси), в галереї НСХУ «Київ». Оформив кн. «Доба туманів» (К., 1995), «Данило Нарбут» М. Негоди (1996), «Незбагненний апостол: світобачення Шевченка» В. Пахаренка, «Архіви — скарбниця історії» М. Бєліка (обидві — 1999) та ін., «Шевченкознавчі студії» П. Филиповича (обкладинка), «Історії з історії. У пошуках краси» В. Коркоценка (обидві — 2002; усі — Черкаси), «Лист нащадкам черкащанам» Л. Шилімової-Ганзенко (Л., 2002), «Твори» В. Симоненка (т. 1–2, 2004), «Перелесниця» В. Коваленко (2006), «Квітка у вогні» В. Кикотя (2007; усі — Черкаси). Автор зб. поезій «Доктрина серця» (К., 1999), «Крик» (Чк., 2001).

Пр.: Друкована графіка: Метод. вказівки. Чк., 2006; Підготовка вчителя образотворчого мистецтва до формування духовної культури школярів // Вісн. Черкас. університету. Сер. Пед. науки. 2015. Вип. 28; Формування естетичної культури учителів образотворчого мистецтва в умовах сучасного освітнього простору // Вплив досягнень психол. і пед. наук на розвиток сучас. суспільства: Зб. тез Міжнар. наук.-практ. конф. (8–9 берез. 2019 р.). Х., 2019.

Тв.: графіка — «Оленка», «Натюрморт з червоною квіткою» (обидва — 1973), «Сонячний ордер», «Під знаком Лона» (обидва — 1996), «Т. Шевченко» (2008), «Гімн коханню», «Шевченко — поет-козак» (обидва — 2009), «Мажорна готика» (2013), «Реве та стогне Дніпр широкий» (2014), «Дев’ятий вал», «Квадрильйон», «Материнство», «Леда» (усі — 2019), «Медитація» (2020); поезографіка — «Егоїсти» (1987), цикли «Крадені вітром» (1987–2007), «Цирк» (1999) і «Врятована скриня» (1999–2007), «Снігопад» (2001), «Натюрморт з червоним яблуком» (2007); живопис — «Кохання — це водограй» (1991), «Містерія Аратта», «Поле буття» (обидва — 1993), «Реквієм», «Джерело» (обидва — 1994), «Пророк. Портрет І. Франка», «Доктрина серця» (обидва — 1997), «Народний месник» (2015), «Архітектура Сонця», «Гетьман», «Чорний квадрат 2» (усі — 2017), «Даная» (2018), «Донбас» (2019); об’єкт — «Музика сфер», «Сексбомба» (обидва — 1994); асамбляж — «Сонячний млин» (1994), «Метаморфози», «Богом даний» (обидва — 1995); інсталяція «Ерот» (1996); геральдика — герби Смілян. гімназії ім. В. Сенатора (2003), чоловічого Свято-Онуфріїв. монастиря (с. Чубівка, 2004), с. Геронимівка (2005), с. Сунки (2006), с. Суботів (2007; усі — Черкас. обл.).

Літ.: Петрова О. М. Археологічний мемуаризм на мольберті живописця із Черкас // ОМ. 1996. № 2; Тараненко Л. В. Окрилений митець // ЛУ. 1998, 11 черв.; Лубенский А. В. Художник Виктор Олексенко «за гранью» полувека // Киев. ведомости. 1998, 5 авг.; Федорук О. К. Десятиріччя Олексенкового pro et contra // Сучасність. 2000. № 9; Левандовський П. Віктор Олексенко: Випробування самого себе // ОМ. 2006. № 2; Федорук О. К. Відкрита книга комп’ютерної графіки // СіЧ. 2006. № 2; № 9; Його ж. Візуальний зорепад // УК. 2009. № 2.

О. О. Шепеньков

Основні твори

графіка – «Оленка», «Натюрморт з червоною квіткою» (обидва – 1973), «Сонячний ордер», «Під знаком Лона» (обидва – 1996), «Т. Шевченко» (2008), «Гімн коханню», «Шевченко – поет-козак» (обидва – 2009), «Мажорна готика» (2013), «Реве та стогне Дніпр широкий» (2014), «Дев’ятий вал», «Квадрильйон», «Материнство», «Леда» (усі – 2019), «Медитація» (2020); поезографіка – «Егоїсти» (1987), цикли «Крадені вітром» (1987–2007), «Цирк» (1999) і «Врятована скриня» (1999–2007), «Снігопад» (2001), «Натюрморт з червоним яблуком» (2007); живопис – «Кохання – це водограй» (1991), «Містерія Аратта», «Поле буття» (обидва – 1993), «Реквієм», «Джерело» (обидва – 1994), «Пророк. Портрет І. Франка», «Доктрина серця» (обидва – 1997), «Народний месник» (2015), «Архітектура Сонця», «Гетьман», «Чорний квадрат 2» (усі – 2017), «Даная» (2018), «Донбас» (2019); об’єкт – «Музика сфер», «Сексбомба» (обидва – 1994); асамбляж – «Сонячний млин» (1994), «Метаморфози», «Богом даний» (обидва – 1995); інсталяція «Ерот» (1996); геральдика – герби Смілян. гімназії ім. В. Сенатора (2003), чоловічого Свято-Онуфріїв. монастиря (с. Чубівка, 2004), с. Геронимівка (2005), с. Сунки (2006), с. Суботів (2007; усі – Черкас. обл.).

Основні праці

Друкована графіка: Метод. вказівки. Чк., 2006; Підготовка вчителя образотворчого мистецтва до формування духовної культури школярів // Вісн. Черкас. університету. Сер. Пед. науки. 2015. Вип. 28; Формування естетичної культури учителів образотворчого мистецтва в умовах сучасного освітнього простору // Вплив досягнень психол. і пед. наук на розвиток сучас. суспільства: Зб. тез Міжнар. наук.-практ. конф. (8–9 берез. 2019 р.). Х., 2019.