ОЛЕ́КСЕНКО Віктор Андрі­йович (04. 06. 1948, м. Дрогобич Львів. обл.) — живописець, графік, педагог. Заслужений художник України (2009). Член НСХУ (1992). Закін. Укр. полігр. ін­ститут у Львові (1990; викл. В. Гурмак, С. Іванов, А. Попов, П. Приведа, Х. Саноцька). 1977–98 — художник Черкас. худож.-вироб. майстерень СХУ; 1999–2000 — худож. ред. черкас. видавництва «Брама»; від 2003 — доцент кафедри образотвор. мистецтва Черкас. університету. Працює в галузі станк. та монум.-декор. живопису, графіки, геральдики, дизайну. Учасник всеукр., між­нар., зарубіж. худож. ви­ставок від 1992. Персон. — у Черкасах (1996, 1998, 2004, 2005, 2006, 2008, 2013, 2015), Києві (1996, 2008). Окремі роботи зберігаються в Чернів. і Черкас. ХМ, Музеї «Кобзаря» Т. Шевченка (Черкаси), в галереї НСХУ «Київ». Оформив кн. «Доба туманів» (К., 1995), «Данило Нарбут» М. Негоди (1996), «Незбагнен­ний апостол: світобаче­н­ня Шевченка» В. Пахаренка, «Архіви — скарбниця історії» М. Бєліка (обидві — 1999) та ін., «Шевченко­знавчі студії» П. Филиповича (обкладинка), «Історії з історії. У пошуках краси» В. Коркоценка (обидві — 2002; усі — Черкаси), «Лист нащадкам черкащанам» Л. Шилімової-Ганзенко (Л., 2002), «Твори» В. Симоненка (т. 1–2, 2004), «Пере­лесниця» В. Коваленко (2006), «Квітка у вогні» В. Кикотя (2007; усі — Черкаси). Автор зб. поезій «Доктрина серця» (К., 1999), «Крик» (Чк., 2001).