Олексенко Зінаїда Володимирівна

ОЛЕ́КСЕНКО Зінаїда Володимирівна (17. 12. 1948, м. Миргород Полтав. обл.) — художник фарфору, поетеса. Дружина М. Козака. Лауреатка літ.-мист. премії ім. Олени Пчілки (2000). Закін. Миргород. керам. технікум (Полтав. обл., 1968; викл. В. Панащатенко, Л. Статкевич, В. Ханко), Львів. ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1975; викл. Ю. Лащук, З. Флінта, В. Овсійчук). Працювала провід. художником (1975–2007) Полон. фарфор. заводу (Хмельн. обл.). Роз­робляла нові форми фарфор. виробів та різних видів оздобле­н­ня завод. продукції. Створила понад 400 нових зразків (150 впроваджено у виробництво), а також малюнки на сервізи — чайні: «Левада» (1981), «Золотий колос», «Поді­л­ля» (обидва — 1983), «Дарунок» (1992) та кавові: «Магнолія» (1987), «Адажіо» (1988), на набори для чаю «Хліб і троянди» (1981), «Попелюшка» (1985), «Хоморець» (1986), «Дачний» (1997), «Денді» (1999), на набір штофів «Пісні України» (1981), на набори «Телесик» (1985), «Полонь» (1997), «Короп», «Лящ» (обидва — 1999), на вази «Зелен-сад», «Голуба» (обидві — 1980), «Синій птах» (1983), «Вернісаж» (2003; усі — спів­­авт.). Від­значена дипломом 2-го ступеня на ВДНГ УРСР за роз­робле­н­ня посуду для весіл. столу (1979). Учасниця всеукр., всесоюз., зарубіж. худож. ви­ставок декор.-приклад. мистецтва від 1976. Персон. — у Миргороді (2005). Окремі роботи зберігаються в НМУНДМ (Київ), Нац. істор.-етногр. заповід­нику «Пере­яслав» (м. Пере­яслав Київ. обл.), Сум. ХМ, Хмельн. та Миргород. краєзн. музеях, Музеї образотвор. мистецтв ім. О. Білого (м. Чорноморськ Одес. обл.), Полон. міському істор. музеї. Авторка поет. зб. «Очима серця» (Полон­не, 2004), «Між серцем і Богом» (К., 2011).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю