Олександрівський район
Визначення і загальна характеристика
ОЛЕКСА́НДРІВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходився у північно-західній частині Донецької області. Утвор. 1923 з Олександрів., Некремен., Степанів. і Мирно-Долин. волостей у складі Бахмут. (1924–30 — Артемів.) округи Донец. губ. (1925 ліквідована). Від 1932 — у межах Донец. (1938–61 — Сталін.) обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під нім. окупацією. 1959 до О. р. приєднали частину сіл Андріїв. р-ну. 1962 був розформований, а його насел. пункти увійшли до Красноармій. р-ну. Вдруге О. р. існував 1965–2020.
За переписом насел. 2001, проживали 22 883 особи (складає 93,5 % до 1989); станом на 1 січня 2020 — 17 615 осіб. У серед. 2010-х рр. до О. р. (1010 км2) належали Олександрів. селищна (смт Олександрівка, села Варварівка, Дмитро-Дарʼївка, Левадне, Надеждівка, Новополтавка, Петрівка Перша, Софіївка) та Беззаботів. (з селами Дмитроколине, Новоандріївка, Новостепанівка, Роздолля, Софіїно-Лиман), Високопіл. (з с. Запаро-Марʼївка), Івер. (з селами Новосамарське, Шостаківка), Золотопруд., Криничан. (з селами Куроїдівка, Федорівка), Мирнодолин. (з селами Бузинівка, Марʼївка, Новознаменівка), Михайлів. (з селами Львівка, Шаврове), Некремен., Новоолександрів. (з селами Єлизаветівка, Зелене, Карпівка, Новий Кавказ, Новобахметьєве, Новопригоже), Очеретин. (з селами Голубівка, Громова Балка), Петрівська Друга (з селами Зелений Брід, Знаменівка, Микільське, Пасічне), Самар. (з селами Весела Гора, Новоявленка), Спаськомихайлів. (з селами Катеринівка, Курицине, Новопетрівка, Новосергіївка, Шевченко), Староварварів. (з с. Яковлівка), Степанів. (з селами Новоіверське, Новопавлівка, Самійлівка) сільс. ради. У квітні 2018 переважну частину рад зарахували до Олександрів. селищ. громади (732,95 км2, 12 738 осіб); у жовтні 2020 Івер., Криничан., Самар., Спаськомихайлів. та Степанів. сільс. ради — до Новодонец. селищ. громади (280 км2, 10 723 особи; нині обидві — у складі Краматор. р-ну) з центром у смт Новодонецьке (раніше було підпорядковане Добропіл. міській раді). О. р. межував з Добропіл. і Словʼян. р-нами Донец. обл., Межів. р-ном Дніпроп. обл., Близнюків., Барвінків. р-нами Харків. обл. Протяжність з Пн. на Пд. 29,4 км, з Зх. на Сх. — 45,3 км. Лежав на зх. відрогах Донецької височини. Поверхня — хвиляста лесова рівнина, розчленована балками та ярами. У сх. частині виявлено поклади камʼяного вугілля. Річки: Самара з притоками Водяна та Гнилуша (бас. Дніпра); Бичок (впадає у Сухий Торець), Маячка (впадає у Казенний Торець; обидві — бас. Сіверського Дінця). Самара і Маячка зарегульовані ставками «Донрибкомбінату». Ґрунти переважно чорноземні звичайні середньогумусні; у долинах річок — лучні та чорноземно-лучні солонцюваті. На тер. р-ну було розміщено 1073 га земель Держлісфонду, зокрема вкрито лісом 966 га. Осн. ліс. породи: дуб, акація, сосна. Обʼєкти та тер. природно-заповід. фонду місц. значення: заказники Верхньосамарський (168,3 га), Казанок (38 га), Колодязне (30,8 га), Кохане (37 га; усі — ботан., створ. 1997), Маячка (85 га), Очеретине (158,8 га), Староварварівський ліс (50 га), Староварварівські соснові насадження (100,3 га), Яковлівські соснові насадження (160,3 га; усі — ландшафтні, 2018), заповідні урочища Балка Зелена (44 га), Довгенький ліс (17,6 га), Мирне Поле (30,5 га), Широкий ліс (34,9 га; усі — 1997). Пл. с.-г. угідь 88 890, 96 га, з них орних земель — 73 775,7 га. Галузі тваринництва: скотарство, свинарство, ставк. рибництво. Вирощували озиму пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник.
У 2010-х рр. діяли 17 заг.-осв. шкіл, рай. дит. школа мистецтв; 29 Будинків культури та клубів, рай. б-ки для дорослих і дітей, 12 сільс. закладів бібліотеч. типу. Новини р-ну висвітлювала г. «Вісті Олександрівщини». Діяла низка православ. і протестант. громад. Обстежено значну кількість давніх курганів, зокрема й доби бронзи. Серед видат. уродженців — педагог, чл.-кор. НАПНУ В. Євдокимов (с. Новопетрівка), фізик О. Гетьманський (с. Новий Кавказ), мовознавець А. Звєрев (с. Петрівка Друга), вет. лікар В. Рухляда (с. Іверське); режисер, засл. діяч мистецтв України М. Волошин (с. Запаро-Марʼївка); Герої Рад. Союзу В. Єгубченко (с. Михайлівка), П. Єфимов (с. Беззаботівка), М. Кухаренко (х. Анноніколаєвка).
П. П. Чорноруцький
Додаткові відомості
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Райони 
