Олександрівський район

В. В. Білошапка

Олександрівський район

ОЛЕКСА́НДРІВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходився у північно-східній частині Кіровоградської області. Утвор. 1923 з Олександрів. і Ставидлян. волостей Чигирин. пов. 1923–25 — у складі Київ. губ.; 1923–30 — Шевченків. (до 1927 — Черкас.) округи. 1930 був ліквідов., а його насел. пункти увійшли до Камʼян. р-ну. Вдруге О. р. існував 1935–2020. До 1939 належав до Київ., відтоді — до Кіровогр. обл. Багато жит. зазнали сталін. репресій. Під час нім. окупації (серпень 1941 — січень 1944) у складі Микол. ген. округу райхскомісаріату «Україна» був створ. Олександрів. гебіт (увійшли також Єлизаветградків., Камʼян. і Чигирин. р-ни). На фронтах 2-ї світової війни воювали бл. 13 тис. воїнів-земляків, з них понад 7 тис. загинули. 1959 до О. р. зараховано тер. Єлизаветградків. р-ну. За переписом насел. 2001, проживали 36 108 осіб (складає 86,2 % до 1989); станом на 1 січня 2020 — 25 800 осіб.

Р-н (1159 км²) поділявся на 3 селищ. та 20 сільс. рад, що обʼєднували 3 смт (Олександрівка, Єлизаветградка і Лісове) та 50 сіл (зокрема й Цвітне, що є осередком гончарства; від 2020 усі — у складі Олександрів. громади Кропивниц. р-ну). Лежав на Придніпровській височині. Поверхня — підвищена пологохвиляста лесова рівнина, розчленована річк. долинами та густою сіткою ярів і балок. Специфіч. рисою геол. будови є наявність Бовтис. астроблеми — імпакт. структури косміч. походження у кристаліч. відкладах із кратером, вік якого становить 76 млн р. Глиб. кратера 1,1 км, нижня його частина виповнена осад. брекчією, глинами та горючими сланцями палеоген. віку, вище залягає звичай. для цієї тер. розріз порід палеогену, але підвищеної потужності. Така структура є заг.-світ. еталоном кратерів з центр. підняттям. У межах Бовтиської западини — Бовтиське родовище горючих сланців. Розвідано Тясмин., Сентів., Ставидлян. родовища Дніпровського буровугільного басейну. Виявлено поклади ільменітів, гранітів, глини, піску.

Річки: Тясмин з притоками Ірклій, Осотянка (довж. 21 км), Бовтиш (20 км), Сухий Тясмин (8 км), Нерубайка (7,4 км); Інгулець з притоками Нерубайка (8,3 км), Балка Чубанова (3,9 км; усі — бас. Дніпра); Інгул з притокою Крутоярка (14 км; бас. Південного Бугу). Найпоширеніші опідзолені темно-сірі та лучно-чорноземні ґрунти, реградовані слабозмиті й опідзолені чорноземи. 1989 на базі Олександрів., Бірків. та Кримків. лісництв Чорноліс. лісгоспу утвор. Олександрів. лісгосп (17 798 га). Дубові насадження складають 65 %, соснові — 11 %. Нині діють Олександрів., Бірків., Кримків., Червоно-Нерубаїв. та Новомиргород. лісництва.

Тер. і обʼєкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення — заказники Миколаївський (утвор. 1983, 118 га, ландшафт.), Редьчине (1994, 91 га, орнітол.); місц. — заказники Братерські яри (2012, 402,6 га, ботан.), Розумівська балка (1995, 57,4 га), Чагар (1993, 71,5 га; обидва — ландшафтні), памʼятки природи Дуби-велетні (1971, 0,4 га), Георгіївський гай (1992, 5,4 га), Жовтий льон (1995, 20,3 га), Степові кургани (1996, 0,04 га; усі — ботан.), Витоки річки Тясмин (1993, 2 га), Зубринець (2010, 7,1 га; обидві — гідрол.), заповідне урочище Шавлієва балка (1993, 4,5 га).

У промисловості р-ну переважали підприємства з перероблення с.-г. сировини. Працювали Цибулів. і Фундукліїв. хлібоприймал. підприємства. Пл. земель с.-г. призначення 85 436 га. С. госп-во спеціалізувалося на вирощуванні зерно-бобових і тех. культур, виробництві молока та мʼяса. Протяжність автомоб. доріг 368,8 км, з них держ. значення — 137,6 км. У 2010-х рр. функціонували 24 заг.-осв. школи, 5 навч.-вихов. комплексів, рай. Будинок дит. творчості, дит. муз. школа, ДЮСШ; Олександрівський краєзнавчий музей, 18 Будинків культури, 13 клубів, 27 б-к; центр. рай. і 4 дільничні лікарні, 2 лікув. амбулаторії, 29 фельдшер.-акушер. пунктів. Новини р-ну висвітлювала г. «Вперед». Здобули популярність хор «Тясмин», театр Олександрів. рай. Будинку культури, фольклорні колективи «Джерельце» Олександрів. рай. Будинку дит. творчості, «Барвінок» Розумів. Будинку культури, «Вербиченька» Бовтис. Будинку культури, «Червона калина» Бірків. Будинку культури, «Явір» Кримків. клубу, кіностудія «Інгулець» Єлизаветградків. Будинку культури.

Перша людина на тер. р-ну зʼявилася в період пізнього палеоліту. В часи неоліту, міді та бронзи тут жили племена ямної, катакомб., білогрудів. та ін. культур. Потім їх змінили племена чорноліс. культури, поселення яких відкриті біля сіл Нова Осота і Китайгород. У добу раннього заліза, починаючи від 7 ст. до н. е., тер. заселяли скіфи-орачі, які вели торгівлю з антич. державами. Памʼятка археології нац. значення — поселення ранньоскіф. часу в с. Любомирка (6 ст. до н. е.). Унікал. скіф. знахідки виявлені побл. с. Івангород; сармат. старожитності відомі побл. сіл Нова Осота, Стара Осота, Ружичеве, Цвітне. Памʼятки черняхів. культури зафіксовано побл. сіл Бірки, Івангород, Кримки, Михайлівка, Родниківка, пеньків. культури — в с. Біляївка. Знайдено артефакти києво-руського періоду. У 1650-х рр. с. Бірки деякий час було резиденцією Б. Хмельницького. 1918–22 села перебували під знач. впливом Холоднояр. повстанців.

Під час голодомору 1932–33 померли понад 6 тис. осіб. Памʼятки архітектури: нац. значення — Хрестовоздвижен. церква-усипальня родини Раєвських у с. Розумівка (1833–55; створ. Істор.-архіт. заповідник родини Раєвських); місц. — Микол. церква у с. Бірки, церква Різдва Богородиці у с. Іванівка (обидві — 18 ст.), Успен. церква у с. Бандурове, церква св. Параскеви у с. Кримки (обидві — 19 ст.), церк.-парафіял. школа у Єлизаветградці (кін. 19 ст.). На тер. р-ну поховано багато воїнів-визволителів, які загинули під час 2-ї світової війни, зокрема у с. Бандурове — 141, у с. Букварка — 129, у Єлизаветградці — 203, у с. Красносілка — 680, у с. Кримка — 130, у с. Любомирка — 262, у с. Михайлівка — 369, у с. Нижчі Верещаки — 253, у с. Плішки — 128, у с. Родниківка — 124, у с. Розумівка — 171, у с. Цвітне — 151, у с. Ясинове — 177, у с. Ясинуватка — 1022.

Серед видат. уродженців — фахівець у галузі рослинництва, чл.-кор. АН УРСР, академік ВАСГНІЛ А. Задонцев (с. Ставидла), лікарі В. Вітріщак (с. Красносілка), В. Кондратенко (ст. Єградківка), Ф. Матвєєв (с. Стара Осота), П. Чумак (с. Нижчі Верещаки), літературознавець М. Гетьманець (с. Китайгород), історик М. Дорошко (с. Цвітне), біофізики О. Кононенко (с. Красносілля), М. Сметана (с. Розумівка), філософ Т. Скирда (с. Михайлівка), психолог, військовик А. Троц (Єлизаветградка); письменники А. Гай (с. Бірки), М. Григорів (с. Ставидла), Андрій Кримський, Анатолій Кримський (обидва — с. Триліси), В. Мошуренко (с. Розумівка), поетеса Л. Доценко (с. Вищі Верещаки), письменник, історик Дмитро та поет Василь Клюєнки (с. Родниківка), поет, перекладач П. Куценко (с. Голикове); подружжя майстер худож. кераміки Федір і майстриня худож. ткацтва й вишивки Марина та їхня донька художниця декор. розпису, засл. художниця України Тамара Гордові, майстер худож. кераміки А. Койда (усі — с. Цвітне), живописець, кераміст, дизайнер інтерʼєру, реставратор В. Кірман (с. Бірки), живописець, графік Ф. Лагно (с. Нова Осота); брати актор, режисер, нар. арт. СРСР Гнат, актор, нар. арт. УРСР Терентій Юри та актор, нар. арт. УРСР і Узбец. РСР Олександр Юра-Юрський, хор. диригент, Герой України, нар. арт. СРСР і УРСР, дійс. чл. НАМУ та НАПНУ А. Авдієвський (усі — с. Федвар, нині Підлісне), актриса, нар. арт. України Г. Пащенко, актор, засл. арт. УРСР В. Зіноватний (обоє — с. Красносілля), актор, режисер, засл. діяч мистецтв України П. Колісник (с. Соснівка), співак, засл. діяч мистецтв УРСР Д. Євтушенко (с. Стара Осота), співак, засл. арт. України С. Торбенко (с. Голикове); православні церк. діячі Євстратій (Подольський), Юрій (Жевченко; обидва — Єлизаветградка), Іван (Павловський; с. Соснівка); холоднояр. отаман П. Хмара (с. Цвітне); Герої Рад. Союзу А. Антонов (с. Родниківка), Д. Гуляєв (с. Іванівка), Н. Євтушенко (с. Стара Осота), В. Корнер (с. Івангород), С. Німенко (с. Красносілля), Ф. Павловський (с. Соснівка), С. Цупренко (с. Кримки), повні кавалери ордена Слави Т. Березовський (с. Цвітне), М. Кивгило (с. Ставидла), М. Крюков (Єлизаветградка), М. Павличенко (с. Підлісне); кер. с.-г. підприємства, двічі Герой Соц. Праці Л. Шліфер (с. Нова Оситняжка). У с. Букварка похов. Герой Радянського Союзу П. Остапенко.