Олександрійський район

ОЛЕКСАНДРІ́ЙСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у східній частині Кірово­градської області. Утвор. у березні 1923 з Бандурів., Диків., Косів. і Протопопів. волостей Олександрій. пов. як Користів. р-н з центром у с. Користівка (у 1970-х рр. знято з обліку; від 1869 діє однойм. залізнична вузл. станція, що роз­таш. між с. Протопопівка та смт Приютівка). У грудні 1924 центр пере­несено у с. Косівка, а р-н пере­йменовано на Косівський. Від 3 червня 1925 — О. р. з центром у м. Олександрія. 1923–25 — у складі Катеринослав., від 3 червня до 1 серпня 1925 — Полтав. губ.; 1923–25 — Олександрій., 1925–30 — Кременчуц. округ; 1932–37 — Дні­проп., 1937–39 — Микол., від 1939 — Кіровогр. обл. За пере­писом 1926, проживали 60 679 осіб, з них 86,5 % українців, 7,3 % євреїв, 2,3 % росіян, по 0,1 % поляків і білорусів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. 1933 пл. р-ну становила 1229 км², мешкали 61 169 осіб, були 1 міська та 26 сільс. рад; 1936 — 1478 км², 76 238 жит., 1 міська та 31 сільс. рада. Під час нім. окупації (серпень 1941 — грудень 1944) у складі Микол. ген. округу райхскомісаріату «Україна» з Олександрій., Онуфріїв., Знамʼян. р-нів створ. Олександрій. ґебіт. У звільнен­ні Олександрійщини брали участь Герої Рад. Союзу А. Алексєєв, Д. Бабак, П. Баранов, В. Батеха, О. Без­сонов, Г. Бердін, В. Бєлорос­сов, В. Бєляєв, Л. Бєляєв, В. Біленко, А. Борискін, А. Булгаков, В. Волинцев, І. Гайворонський, В. Галочкін, С. Гончаров, К. Гриб, В. Ґубеладзе, В. Данько, В. Дишинський, І. Дунаєв, І. Євлашов, М. Єрмолаєв, П. Желтиков, П. Жувасін, В. Засядько, І. Звєздін, Т. Звонков, І. Ігнатенко, В. Ісайченко, Л. Ісраелян, О. Калашников, Я. Калашников, М. Калінін, В. Климов, М. Колесников, О. Котегов, М. Кошелєв, І. Кузін, В. Кузнецов, П. Кузуб, О. Курбанов, М. Лаптєв, В. Лего­­стаєв, В. Леонов, І. Литвинов, Б. Малахов, О. Мельников, Б. Мікуцький, Є. Нагаєв, І. Нємков, І. Орехов, М. Панарін, В. Паршин, І. Під­копай, С. Плющенко, А. Погосян, Ю. Полоний, О. Приглебов, Ц. Расковинський, О. Рутчин, М. Сисолєтін, В. Таначев, С. Титаренко, І. Увачан, В. Ульянов, Є. Утєв, І. Ухо, Є. Чесноков, О. Щербаков та ін. (див. також Кірово­градська на­ступальна операція 1944). У 1945 Добро-Надіїв., Куколів., Лозоват., Ленінська Перша, Ленінська Друга, Михайлів., Морозів., Овнян., Піщано-Брід., Попельнастів., Приютів., Пустельників., Червонокамʼян. і Щаслив. сільс. ради ві­ді­йшли до ново­утвореного Червонокамʼян. р-ну (1959 ліквідовано; див. Червона Ка­мʼян­ка).

Від­тоді до О. р. належали Олександрій. міська та Бандурів., Березів., Войнів., Ворошилов., Дівоче-Пільс., Занфірів., Звенигород., Косів., Костянтинів., Лікарів., Марто-Іванів., Морозів., Недогар., Новопилипів., Петро­загірʼїв., Ясинуват. сільс. ради. 1946–2020 Олександрія мала статус міста обл. значе­н­ня та не входила до О. р., хоча й надалі продовжувала виконувати функції райцентру. 1949 утвор. Димитрів. (з центром у смт Димитрове, що від 2016 має назву Олександрійське) і Октябр. (див. Октябрське), 1960 — Пантаїв. (див. Пантаївка) селищні ради (усі — Олександрій. міської ради). 1962 до О. р. зараховано сільс. ради (крім Дубівської) ліквідованого Новопраз. р-ну (див. Нова Прага). Тоді ж Косів. і Костянтинів. сільс. ради були пере­дані до Кремгесів. р-ну (див. Новогеоргіївськ, Світловодськ і Світловодський район). 2010 зняті з обліку села Зразкове та Таврівка. За пере­писом насел. 2001, проживали 41 156 осіб (складає 93,7 % до 1989); станом на 1 січня 2020 — 33 659 осіб; пере­важно українці. У серед. 2010-х рр. до О. р. (1854 км2) входили 2 селищні (Новопраз. і Приютів.) та 24 сільс. (Андріїв., Бандурів., Войнів., Головків., Дівоче-Пільс., Добронадіїв., Долин., Ізмайлів., Косів., Костянтинів., Куколів., Лікарів., Михайлів., Недогар., Новоселів., Олександрів., Попельнастів., Протопопів., Світлопіл., Травнев., Улянів., Червонокамʼян., Шарів., Щасливська) ради, яким були під­порядк. 75 насел. пунктів. 2016 с. Володимиро-Ульяновка пере­йменовано на с. Новоулянівка, с-ще Комінтерн — на с-ще Новоселівка, с. Леніна Друге — на с. Медове, с. Леніна Перше — на с. Зелене, с. Пролетарське — на с. Травневе.

У липні 2020 до О. р. зараховано 2 міські ради обл. значе­н­ня — Олександрій. (з Олександрій., Пантаїв. селищ. та Звенигород. сільс. радами) та Світловод. (з Власів. селищ. радою); усі ради Онуфріївського ра­йону (Онуфріїв. та Павлис. селищні, Василів., Вишнівців., Деріїв., Зибків., Камбурліїв., Куцеволів., Марʼїв., Млинків., Омельниц., Попів., Успен. сільські), Петрівського ра­йону (Петрів., Балахів. селищні та Бог­данів., Водян., Ган­нів., Зелен., Іванів., Іскрів., Йосипів., Козац., Луган., Малинів., Ново­стародуб., Червонокостянтинів., Чечеліїв. сільські), Світловод. р-ну (Великоандрусів., Великоскелів., Глин., Григорів., Захарів., Іванів., Микіл., Миронів., Озер., Павлів., Подорожнен., Федірків. сільські), а також 2 ради Знамʼянського ра­йону (Диків. та Пантазіїв. сільські). Територіал. громади: міські — Олександрій. (260,3 км², 86 677 осіб, 14 насел. пунктів, зокрема й м. Олександрія, смт Олександрійське), Світловод. (292,6 км², 54 570 осіб, 10 насел. пунктів, зокрема й смт Власівка); селищні — Новопраз. (380,6 км², 8832 особи, 12 насел. пунктів), Онуфріїв. (889,4 км², 16 945 осіб, 28 насел. пунктів, зокрема й смт Онуфріївка, Павлиш, с. Куцеволівка), Пантаїв. (173 км², 5149 осіб, 6 насел. пунктів), Петрів. (1196 км², 22 562 особи, 38 насел. пунктів, зокрема й смт Петрове, Балахівка, села Зелене, Новий Стародуб), Приютів. (519,9 км², 12 459 осіб, 25 насел. пунктів); сільс. — Великоандрусів. (964 км², 7834 особи, 25 насел. пунктів), Попельнастів. (742,1 км², 8408 осіб, 30 насел. пунктів, зокрема й с. Попельнасте). Нині пл. О. р. становить 5405,5 км²; станом на 1 січня 2021 мешкали 223 451 особа, з них у Олександрії — 77 303, Світловодську — 43 931, Балахівці — 748, Власівці — 7377, Новій Празі — 6378, Олександрійському — 4660, Онуфріївці — 3763, Павлиші — 4543, Пантаївці — 2571, Петровому — 7031, Приютівці — 3109.

Межує на Зх. з Кропивниц. р-ном Кіровогр. обл.; на Пн. Зх. — з Черкас. р-ном Черкас. обл.; на Пн. — з Кременчуц. р-ном Полтав. обл.; на Сх. — з Камʼян., на Пд. — з Криворіз. р-нами Дні­проп. обл. Лежить на Придні­провській височині. У межах Новопраз. громади рельєф водно-ерозійний; у межах Олександрій., Пантаїв., Петрів., Попельнастів., Приютів. громад — пере­січено-рівнин­ний (заг. нахил тер. з Пн. Зх. на Пд. Сх.). Поверх­ня — пере­важно плато або під­вищена хвиляста рівнина, роз­членована гу­стою мережею річк. долин, балок, ярів. У балках, що про­стягаються з Зх. на Сх., пд. схили пологі, а пн. крутіші. Більша частина Світловод. громади — на правому березі Дні­пра (Кременчуцького водо­сховища), з крутими та високими схилами; різниця між найвищою та найнижчою точками становить 40 м. У Великоандрусів. громаді проходить межа між лісо­степ. і степ. зонами; рельєф — комплекс балок і роз­ораних між­балк. ділянок, круті дні­пров. схили, тер. о-вів, плавні. Поверх­ня Онуфріїв. громади — під­вищена хвиляста лесова рівнина, дуже роз­членована долинами річок, балками, ярами. Корисні копалини: буре вугі­л­ля (див. Дні­провський буровугільний басейн, Олександрійський буровугільний район), каоліни, кварцити, гнейси, графіти, залізна руда, пісок, глини (зокрема й керамічні), мігматити, су­глинки. Проходять Дні­про–Інгулець Канал, Дні­про–Кривий Ріг Канал. Річки: Тясмин, Бешка (створ. Іванів. та Світлопіл. водо­сховища), Інгулець (Войнів. та Диків. водо­сховища), Камʼянка, Березівка, Калебердянський Омельник (Камʼян. водо­сховище), Жовта, Зелена, Верблюжка, Березнегувата, Сухий Омельничок. Найпоширеніші ґрунти — чорноземи звичайні. 1940 засн. Світловод. (18 322,7 га; Глин., Золотарів., Крилів., Новогеоргіїв. лісництва), 2001 — Онуфріїв. (15 057,3 га; Деріїв., Олександрій., Онуфріїв. лісництва) ліс. господарства; є Звенигород. ліс. масив. Осн. деревні породи: дуб, сосна, клен, акація, ясен.

Тер. й обʼєкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значе­н­ня — заказники Бузове (51 га, Онуфріїв. громада), Власівська балка (131 га, Петрів. громада), Лікарівський (70 га, Приютів. громада; усі створ. 1994), Цюпина балка (30 га, Великоандрусів. громада, 1996; усі — ботан.), Велика стінка (44 га, Онуфріїв. громада, 1994, ліс.), памʼят­ка садово-парк. мистецтва Онуфріївський парк (52 га, 1960); місц. — регіон. ландшафт. парк «Світло­водський» (61 227,35 га, 2011), заказники Деріївський (100 га, Онуфріїв. громада, 1993), Петрівський (397 га, Петрів. громада, 2000; обидва — заг.-зоол.), Недогарський (50 га), Суховершок (40 га; обидва — 1993), Майгорове (35 га, 1994), Лозуватсь­кий (70 га, 2001; усі — Онуфріїв. громада), Велика і Мала скелі (15 га, Приютів. громада), Кінські острови (114 га, Великоандрусів. громада; обидва — 1995), Острів Лисячий (100 га, Світловод. громада, 2002), Бандурівський (200 га, Пантаїв. громада, 2011; усі — ландшафтні), Грабовате ур­очище (250 га, Приютів. громада, 2013, орнітол.), памʼятки природи Каштан (Онуфріїв. громада, 1993, ботан.), Камʼяна стінка (18 га, Приютів. громада), Острів Обеліск (36 га, Великоандрусів. громада; обидві — 1995, комплексні), заповід­ні ур­очища Довге (31 га), Сиротін ліс (21 га), Шеметів ліс (42 га), Ясинуватка (3 га; усі — 1978), Житлове (9 га), Лисячий кут (5 га), Солдатське (1 га; усі — 1992, Онуфріїв. громада), Барвінкова і тюльпанова гори (5 га, Великоандрусів. громада, 1987), Питомник (14 га, 1989), Новомогильне (205 га, 1991), Ган­нівське (357 га, 1994), Бабенківське (40 га, 1996; усі — Петрів. громада). Також охорон­не значе­н­ня має Цибулів. затока Кременчуц. водо­сховища.

Проходять автомобіл. шляхи: між­нар. значе­н­ня — Знамʼянка–Луганськ–Ізварине, Полтава–Олександрія; нац. — Борис­піль–Кременчук–Дні­про–Запоріж­жя–Пологи–Маріуполь. Залізничні станції: Користівка, Королівка, Лікарівка, Олександрія, Павлиш, Пантаївка, Рядова, Шарівка, Щаслива. Осн. напрями с. господарства: вирощува­н­ня зерн., олій. культур, кукурудзи, цукр. буряків; роз­веде­н­ня великої рогатої худоби, свиней. Молочно-товар. комплекс «Петриківське молоко» компаній «Укр­АгроКом» та «Гермес-Трейдинг» утримує бл. 5 тис. голів великої рогатої худоби (проект­на потуж. 25 тис. т молока на рік). Гол. під­приємства працюють в Олександрії, Світловодську (Кременчуцька гідро­електро­станція, заводи з виробництва двигунів і турбін «Орма Олімп», з виробництва меблів «Полфа», «Спецзалізобетон», маслосирзавод та ін.), Власівці («Дні­про­енергобуд­пром»; завод з виробництва олії, ма­йонезу «Віктор і К», торг. марка «Королівський смак»), Приютівці (Олександрій. цукр. завод), Новій Празі, Онуфріївці, Павлиші, Петровому та ін.

В О. р. — 6 ВНЗів 1–2-го рівнів акредитації в Олександрії та Світловодську, 81 заг.-осв. школа, 87 дитсадків; 3 ДЮСШ, 12 дит. муз., 5 мист. і 1 художня школи, 6 Будинків дит. і юнац. творчості; Олександрійський міський музейний центр ім. А. Худякової, Онуфріївський крає­знавчий музей, Петрівський крає­знавчий музей, Світловодський крає­знавчий музей, 3 Палаци культури, 39 Будинків культури, 47 клубів, 95 б-к; 5 центр. лікарень, 6 центрів первин. мед.-сан. допомоги, дит. міська лікарня, стоматол. поліклініка, мед. центр, психіатр. лікарня, 38 фельдшер.-акушер. пунктів, 31 амбулаторія заг. практики сімей. медицини, 3 лікар. амбулаторії, наркол., шкірно-венерол., онкол., протитуберкульоз. диспансери. Газети: «Вільне слово», «Сільський вісник» (обидві — Олександрія), «Олександрійсь­кий тиждень», «Придні­провʼя» (Онуфріївка), «Трудова слава» (Петрове), «Вісті Світловодщини», «Світловодськ вечірній», «Світловодщина інформаційна». Здобули популярність інструм. ансамбль «Мелодія», вокал. ансамблі «Голубка», «Либідь», хор. колектив «Дні­провські зорі», ансамбль пісні «Сударушка», ансамбль танцю «Вогник», театр ляльок «Диво­світ» (усі — народні). Футбол. клуб «Олександрія» ви­ступає в премʼєр-лізі, а футбол. клуб «Інгулець» (Петрове) став бронзовий призером чемпіонату України серед команд 1-ї ліги. Діють секції «Мотоклуб Олександрія» (найдавніша з мотоспорту на Кірово­градщині, засн. 1954), з фехтува­н­ня (Олександрія) і вітрил. спорту (Світловодськ; обидві — єдині в області). На Олександрійщині щорічно від­бувається чемпіонат України з мотокросу. В Олександрії значно роз­винене фігурне ката­н­ня; Онуфріївці — греп­плінг і волейбол; Світловодську — баскетбол і волейбол. У с. Диківка — Свято-Богоявлен. жін. монастир.

Памʼятки археології нац. значе­н­ня: Тясминське городище у с. Велика Андрусівка (8–7 ст. до н. е.), курган у с. Диківка (7–2 ст. до н. е.). Досліджено низку памʼяток, що мають місц. значе­н­ня, зокрема й багато давніх курганів і могильників (напр., Чубата могила у с. Новий Стародуб; ґрунтовий скіфський побл. Світловодська), середньостогів. культури мідного віку Деріївське поселе­н­ня та словʼян. поселе­н­ня Пеньківка. Памʼятки архітектури: лікарня (1894), комплекс будівель складів, магазин (усі — кін. 19 ст.), притулок (1900), особняк з мезоніном полковника Драгальова (1914) у Новій Празі, комплекс будівель маєтку графа Толстого (біла їдальня, будинок управителя, кузня, льодник, карет. сарай), школа в Онуфріївці, Свято-Вознесен. церква (усі — кін. 19 ст.), школа у Павлиші, Свято-Покров. церква (обидві — поч. 20 ст.), земська лікарня (1905), амбулаторія (1909), житл. будинок (1911), школа (1954) у Петровому, комплекс споруд земської школи, особняк у с. Бандурівка (усі — поч. 20 ст.), церква Йосипа Обручника у с. Березівка (кін. 19 ст.), Свято-Троїц. церква у с. Браїлівка (поч. 19 ст.), вітряк у с. Вишнівці (поч. 20 ст.), Свято-Покров. церква у с. Диківка (серед. 19 ст.), Хрестовоздвижен. церква у с. Іванівка (1903–12), Хрестовоздвижен. церква (1910), гребля водо­сховища на р. Інгулець (1950) у с. Іскрівка, старообрядниц. церква у с. Микільське (1912), церква св. Миколая у с. Світлопіль (1888), Преображен. церква у с. Талова Балка (1805–06), Свято-Покров. церква у с. Чечеліївка (1901), маєток Вимберга у с. Ясинуватка (1870). Памʼятки історії, повʼязані з періодом 2-ї світової вій­ни: 124 брат. могили рад. воїнів, 51 памʼятний знак воїнам-землякам, 3 мемор. комплекси.

Серед видат. уродженців — мово­­знавець І. Білодід (академік АН СРСР і УРСР; с. Успенське), літературо­­знавець Г. Вервес (академік НАНУ; Петрове), фахівець у галузі фізіології та біо­хімії рослин І. Бузанов (академік ВАСГНІЛ; Нова Прага), зоотехнік В. Коваленко (академік НААНУ; Власівка), педагог В. Сухомлинський (чл.-кор. АПН СРСР; с. Василівка); математики С. Гавеля (Новогеоргіївськ), С. Завало (с. Ган­нівка), А. Плічко (с. Червона Ка­­мʼянка), фізики Л. Даценко (Петрове), О. Єлізаров (с. Табурище), В. Коваленко (с. Павлівка), Д. Ов­сієнко (с. Куцеволівка), В. Чумаченко (с. Млинок), фахівець у галузі ракетно-косміч. техніки В. Дивляш (с. Протопопівка), фахівець у галузі роз­робле­н­ня нафт. і газових родовищ В. Дорошенко (с. Користівка), фахівець у галузі механіки А. Євдокимова (Нова Прага), фахівець у галузі гідродинаміки І. Казачков (Олександрійське), хіміки В. Гладушко (с. Іскрівка), С. Салістий (Петрове), І. Черниш (с. Катеринівка), В. Чирва (с. Новий Стародуб), фахівець у галузі металургії І. Узлов (с. Олімпіадівка), лікарі Т. Бажан (Новогеоргіївськ), О. Гавриленко (с. Щасливе), П. Кришень, А. Тихий (обидва — с. Зелене), психолог В. Медведєв (Світловодськ), фахівець у галузі бджільництва Г. Білаш (с. Лелеківка), фахівець у галузі лісівництва та ентомології З. Головʼянко (с. Талова Балка), гідробіо­лог П. Журавель (с. Ган­нівка), селекціонер В. Костюченко (с. Успенка), зоотехнік С. Піщан (с. Попівка), агроном С. Лисогоров (с. Протопопівка), економісти П. Пере­рва (с. Семигірʼя), В. Плаксов (с. Олександродар), І. Приходько (Нова Прага), літературо­­знавці Г. Аврахов (с. Попельнасте), В. Бойко (с. Марʼянівка), О. Романовський (с. Талова Балка), історики В. Довгопол (Онуфріївка), О. Завадська (Нова Прага), філософ О. Лисенко (с. Ган­нівка), педагоги В. Радул (с. Диківка), І. Чижевський (с. Секретарівка), Т. Шашло (також удостоєний зва­н­ня Героя Рад. Союзу; с. Куцеволівка); брати лікар-хірург Сергій (с. Федорівка) і композитор, муз.-громад. діяч Михайло (х. Калачівка побл. с. Попівка) Колачевські; прозаїки В. Базилевський (Павлиш), П. Висікан (с. Подорожнє), А. Дикий (с. Велика Андрусівка), О. Дякова-Толкачова (с. Омельник), Ю. Заруба, М. Петров (обидва — Нова Прага), Г. Книш (Петрове), П. Ловецький (с. Куцеволівка), Б. Хижняк (с. Єлизавет­­градка), В. Чубенко (с. Дубівка), поети, прозаїки А. Мінакова (Світловодськ), В. Соколов (с. Табурище), М. Славинський (с. Павлівка), В. Юречко (Онуфріївка), поет, літературо­знавець Р. Мельників (с. Подорожнє), поет, пере­кладач К. Оверченко (Новогеоргіївськ), поети В. Терен, І. Шевченко (обидва — Павлиш), І. Хоменко (с. Зелене), крає­знавець Ф. Плотнір, бібліофіл, педагог О. Попільницький (обидва — Нова Прага), журналіст В. Бойко (Світловодськ); художник 19 ст. Г. Честахівський (Нова Прага), живописці, графіки І. Петров (засл. художник УРСР; с. Миронівка), В. Кашеваров (Світловодськ), живописець О. Мозговий (с. Лікарівка), графіки С. Письмен­ний (с. Григорівка), М. Тищенко (Новогеоргіївськ), майстер рогозоплеті­н­ня О. Громовий (с. Червона Камʼянка); архітектор, мис­тецтво­знавець Г. Логвин (засл. діяч мистецтв України та засл. арх. України; с. Косівка); артистка роз­мов. жанру, актриса, Герой України Н. Крюкова (с. Попівка); спів­аки Є. Колесник (с. Пустельникове), О. Таранець (с. Зелене; усі троє — нар. арт. УРСР), П. Гайчук (Новогеоргіївськ), В. Кулик (с. Подорожнє; обоє — засл. арт. УРСР); хор. диригент В. Скоромний (нар. арт. України; Петрове), піаністка Т. Корольова (засл. арт. України; Світловодськ); актор, режисер О. Григораш (с. Диківка), актори Г. Козловська (с. Косівка; обоє — засл. арт. УРСР), Д. Голубченко (засл. арт. РРФСР; с. Олександродар), М. Тихоненко (засл. арт. України; с. Верещаки); церк. діяч УАПЦ Ігор (Губа; с. Бандурівка); тренер (плава­н­ня) В. Смєлова (Петрове); космонавт Ю. Маленченко (Світловодськ); брати громад. діяч, письмен­ник Ф. Пестушко та отаман Кость Блакитний (с. Ган­нівка); учасники 2-ї світової вій­ни, Герої Рад. Союзу Д. Балаханов, І. Бондаренко, В. Турчин (усі — Нова Прага), О. Барвінський (с. Занфирівка), К. Гаврилов (с. Зибкове), О. Галуган (с. Баштине), М. Дикий (с. Велика Андрусівка), В. Дригін (с. Чечеліївка), О. Жежеря (с. Олександрівка), М. Захарченко (с. Ялинівка), Г. Калиниченко, І. Очеретько (обидва — с. Попельнасте), І. Конько, А. Цимбал (обидва — с. Табурища), І. Овчаренко (с. Калачівка), Г. Онищенко (с. Ган­нівка), М. Онопа (с. Василівка), О. Панченко (с. Калантаїв), А. Пасічник (с. Байдаківка), І. Чередниченко (с. Піщаний Брід), І. Якименко (с. Куколівка), повні кавалери ордена Слави О. Ковпак (с. Зелене), В. Косолапов (с. Бог­данівка), І. Котов (с. Оліївка), М. Нестеренко (с. Березівка), С. Федченко (с. Піщаний Брід).