Олександрійський район

ОЛЕКСАНДРІ́ЙСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у східній частині Кіровоградської області. Утвор. у березні 1923 з Бандурів., Диків., Косів. і Протопопів. волостей Олександрій. пов. як Користів. р-н з центром у с. Користівка (у 1970-х рр. знято з обліку; від 1869 діє однойм. залізнична вузл. станція, що розташ. між с. Протопопівка та смт Приютівка). У грудні 1924 центр перенесено у с. Косівка, а р-н перейменовано на Косівський. Від 3 червня 1925 — О. р. з центром у м. Олександрія. 1923–25 — у складі Катеринослав., від 3 червня до 1 серпня 1925 — Полтав. губ.; 1923–25 — Олександрій., 1925–30 — Кременчуц. округ; 1932–37 — Дніпроп., 1937–39 — Микол., від 1939 — Кіровогр. обл. За переписом 1926, проживали 60 679 осіб, з них 86,5 % українців, 7,3 % євреїв, 2,3 % росіян, по 0,1 % поляків і білорусів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. 1933 пл. р-ну становила 1229 км², мешкали 61 169 осіб, були 1 міська та 26 сільс. рад; 1936 — 1478 км², 76 238 жит., 1 міська та 31 сільс. рада. Під час нім. окупації (серпень 1941 — грудень 1944) у складі Микол. ген. округу райхскомісаріату «Україна» з Олександрій., Онуфріїв., Знам’ян. р-нів створ. Олександрій. ґебіт. У звільненні Олександрійщини брали участь Герої Рад. Союзу А. Алексєєв, Д. Бабак, П. Баранов, В. Батеха, О. Безсонов, Г. Бердін, В. Бєлороссов, В. Бєляєв, Л. Бєляєв, В. Біленко, А. Борискін, А. Булгаков, В. Волинцев, І. Гайворонський, В. Галочкін, С. Гончаров, К. Гриб, В. Ґубеладзе, В. Данько, В. Дишинський, І. Дунаєв, І. Євлашов, М. Єрмолаєв, П. Желтиков, П. Жувасін, В. Засядько, І. Звєздін, Т. Звонков, І. Ігнатенко, В. Ісайченко, Л. Ісраелян, О. Калашников, Я. Калашников, М. Калінін, В. Климов, М. Колесников, О. Котегов, М. Кошелєв, І. Кузін, В. Кузнецов, П. Кузуб, О. Курбанов, М. Лаптєв, В. Легостаєв, В. Леонов, І. Литвинов, Б. Малахов, О. Мельников, Б. Мікуцький, Є. Нагаєв, І. Нємков, І. Орехов, М. Панарін, В. Паршин, І. Підкопай, С. Плющенко, А. Погосян, Ю. Полоний, О. Приглебов, Ц. Расковинський, О. Рутчин, М. Сисолєтін, В. Таначев, С. Титаренко, І. Увачан, В. Ульянов, Є. Утєв, І. Ухо, Є. Чесноков, О. Щербаков та ін. (див. також Кіровоградська наступальна операція 1944). У 1945 Добро-Надіїв., Куколів., Лозоват., Ленінська Перша, Ленінська Друга, Михайлів., Морозів., Овнян., Піщано-Брід., Попельнастів., Приютів., Пустельників., Червонокам’ян. і Щаслив. сільс. ради відійшли до новоутвореного Червонокам’ян. р-ну (1959 ліквідовано; див. Червона Кам’янка).

Відтоді до О. р. належали Олександрій. міська та Бандурів., Березів., Войнів., Ворошилов., Дівоче-Пільс., Занфірів., Звенигород., Косів., Костянтинів., Лікарів., Марто-Іванів., Морозів., Недогар., Новопилипів., Петрозагір’їв., Ясинуват. сільс. ради. 1946–2020 Олександрія мала статус міста обл. значення та не входила до О. р., хоча й надалі продовжувала виконувати функції райцентру. 1949 утвор. Димитрів. (з центром у смт Димитрове, що від 2016 має назву Олександрійське) і Октябр. (див. Октябрське), 1960 — Пантаїв. (див. Пантаївка) селищні ради (усі — Олександрій. міської ради). 1962 до О. р. зараховано сільс. ради (крім Дубівської) ліквідованого Новопраз. р-ну (див. Нова Прага). Тоді ж Косів. і Костянтинів. сільс. ради були передані до Кремгесів. р-ну (див. Новогеоргіївськ, Світловодськ і Світловодський район). 2010 зняті з обліку села Зразкове та Таврівка. За переписом насел. 2001, проживали 41 156 осіб (складає 93,7 % до 1989); станом на 1 січня 2020 — 33 659 осіб; переважно українці. У серед. 2010-х рр. до О. р. (1854 км2) входили 2 селищні (Новопраз. і Приютів.) та 24 сільс. (Андріїв., Бандурів., Войнів., Головків., Дівоче-Пільс., Добронадіїв., Долин., Ізмайлів., Косів., Костянтинів., Куколів., Лікарів., Михайлів., Недогар., Новоселів., Олександрів., Попельнастів., Протопопів., Світлопіл., Травнев., Улянів., Червонокам’ян., Шарів., Щасливська) ради, яким були підпорядк. 75 насел. пунктів. 2016 с. Володимиро-Ульяновка перейменовано на с. Новоулянівка, с-ще Комінтерн — на с-ще Новоселівка, с. Леніна Друге — на с. Медове, с. Леніна Перше — на с. Зелене, с. Пролетарське — на с. Травневе.

У липні 2020 до О. р. зараховано 2 міські ради обл. значення — Олександрій. (з Олександрій., Пантаїв. селищ. та Звенигород. сільс. радами) та Світловод. (з Власів. селищ. радою); усі ради Онуфріївського району (Онуфріїв. та Павлис. селищні, Василів., Вишнівців., Деріїв., Зибків., Камбурліїв., Куцеволів., Мар’їв., Млинків., Омельниц., Попів., Успен. сільські), Петрівського району (Петрів., Балахів. селищні та Богданів., Водян., Ганнів., Зелен., Іванів., Іскрів., Йосипів., Козац., Луган., Малинів., Новостародуб., Червонокостянтинів., Чечеліїв. сільські), Світловод. р-ну (Великоандрусів., Великоскелів., Глин., Григорів., Захарів., Іванів., Микіл., Миронів., Озер., Павлів., Подорожнен., Федірків. сільські), а також 2 ради Знам’янського району (Диків. та Пантазіїв. сільські). Територіал. громади: міські — Олександрій. (260,3 км², 86 677 осіб, 14 насел. пунктів, зокрема й м. Олександрія, смт Олександрійське), Світловод. (292,6 км², 54 570 осіб, 10 насел. пунктів, зокрема й смт Власівка); селищні — Новопраз. (380,6 км², 8832 особи, 12 насел. пунктів), Онуфріїв. (889,4 км², 16 945 осіб, 28 насел. пунктів, зокрема й смт Онуфріївка, Павлиш, с. Куцеволівка), Пантаїв. (173 км², 5149 осіб, 6 насел. пунктів), Петрів. (1196 км², 22 562 особи, 38 насел. пунктів, зокрема й смт Петрове, Балахівка, села Зелене, Новий Стародуб), Приютів. (519,9 км², 12 459 осіб, 25 насел. пунктів); сільс. — Великоандрусів. (964 км², 7834 особи, 25 насел. пунктів), Попельнастів. (742,1 км², 8408 осіб, 30 насел. пунктів, зокрема й с. Попельнасте). Нині пл. О. р. становить 5405,5 км²; станом на 1 січня 2021 мешкали 223 451 особа, з них у Олександрії — 77 303, Світловодську — 43 931, Балахівці — 748, Власівці — 7377, Новій Празі — 6378, Олександрійському — 4660, Онуфріївці — 3763, Павлиші — 4543, Пантаївці — 2571, Петровому — 7031, Приютівці — 3109.

Межує на Зх. з Кропивниц. р-ном Кіровогр. обл.; на Пн. Зх. — з Черкас. р-ном Черкас. обл.; на Пн. — з Кременчуц. р-ном Полтав. обл.; на Сх. — з Кам’ян., на Пд. — з Криворіз. р-нами Дніпроп. обл. Лежить на Придніпровській височині. У межах Новопраз. громади рельєф водно-ерозійний; у межах Олександрій., Пантаїв., Петрів., Попельнастів., Приютів. громад — пересічено-рівнинний (заг. нахил тер. з Пн. Зх. на Пд. Сх.). Поверхня — переважно плато або підвищена хвиляста рівнина, розчленована густою мережею річк. долин, балок, ярів. У балках, що простягаються з Зх. на Сх., пд. схили пологі, а пн. крутіші. Більша частина Світловод. громади — на правому березі Дніпра (Кременчуцького водосховища), з крутими та високими схилами; різниця між найвищою та найнижчою точками становить 40 м. У Великоандрусів. громаді проходить межа між лісостеп. і степ. зонами; рельєф — комплекс балок і розораних міжбалк. ділянок, круті дніпров. схили, тер. о-вів, плавні. Поверхня Онуфріїв. громади — підвищена хвиляста лесова рівнина, дуже розчленована долинами річок, балками, ярами. Корисні копалини: буре вугілля (див. Дніпровський буровугільний басейн, Олександрійський буровугільний район), каоліни, кварцити, гнейси, графіти, залізна руда, пісок, глини (зокрема й керамічні), мігматити, суглинки. Проходять Дніпро–Інгулець Канал, Дніпро–Кривий Ріг Канал. Річки: Тясмин, Бешка (створ. Іванів. та Світлопіл. водосховища), Інгулець (Войнів. та Диків. водосховища), Кам’янка, Березівка, Калебердянський Омельник (Кам’ян. водосховище), Жовта, Зелена, Верблюжка, Березнегувата, Сухий Омельничок. Найпоширеніші ґрунти — чорноземи звичайні. 1940 засн. Світловод. (18 322,7 га; Глин., Золотарів., Крилів., Новогеоргіїв. лісництва), 2001 — Онуфріїв. (15 057,3 га; Деріїв., Олександрій., Онуфріїв. лісництва) ліс. господарства; є Звенигород. ліс. масив. Осн. деревні породи: дуб, сосна, клен, акація, ясен.

Тер. й об’єкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення — заказники Бузове (51 га, Онуфріїв. громада), Власівська балка (131 га, Петрів. громада), Лікарівський (70 га, Приютів. громада; усі створ. 1994), Цюпина балка (30 га, Великоандрусів. громада, 1996; усі — ботан.), Велика стінка (44 га, Онуфріїв. громада, 1994, ліс.), пам’ятка садово-парк. мистецтва Онуфріївський парк (52 га, 1960); місц. — регіон. ландшафт. парк «Світловодський» (61 227,35 га, 2011), заказники Деріївський (100 га, Онуфріїв. громада, 1993), Петрівський (397 га, Петрів. громада, 2000; обидва — заг.-зоол.), Недогарський (50 га), Суховершок (40 га; обидва — 1993), Майгорове (35 га, 1994), Лозуватський (70 га, 2001; усі — Онуфріїв. громада), Велика і Мала скелі (15 га, Приютів. громада), Кінські острови (114 га, Великоандрусів. громада; обидва — 1995), Острів Лисячий (100 га, Світловод. громада, 2002), Бандурівський (200 га, Пантаїв. громада, 2011; усі — ландшафтні), Грабовате урочище (250 га, Приютів. громада, 2013, орнітол.), пам’ятки природи Каштан (Онуфріїв. громада, 1993, ботан.), Кам’яна стінка (18 га, Приютів. громада), Острів Обеліск (36 га, Великоандрусів. громада; обидві — 1995, комплексні), заповідні урочища Довге (31 га), Сиротін ліс (21 га), Шеметів ліс (42 га), Ясинуватка (3 га; усі — 1978), Житлове (9 га), Лисячий кут (5 га), Солдатське (1 га; усі — 1992, Онуфріїв. громада), Барвінкова і тюльпанова гори (5 га, Великоандрусів. громада, 1987), Питомник (14 га, 1989), Новомогильне (205 га, 1991), Ганнівське (357 га, 1994), Бабенківське (40 га, 1996; усі — Петрів. громада). Також охоронне значення має Цибулів. затока Кременчуц. водосховища.

Проходять автомобіл. шляхи: міжнар. значення — Знам’янка–Луганськ–Ізварине, Полтава–Олександрія; нац. — Бориспіль–Кременчук–Дніпро–Запоріжжя–Пологи–Маріуполь. Залізничні станції: Користівка, Королівка, Лікарівка, Олександрія, Павлиш, Пантаївка, Рядова, Шарівка, Щаслива. Осн. напрями с. господарства: вирощування зерн., олій. культур, кукурудзи, цукр. буряків; розведення великої рогатої худоби, свиней. Молочно-товар. комплекс «Петриківське молоко» компаній «УкрАгроКом» та «Гермес-Трейдинг» утримує бл. 5 тис. голів великої рогатої худоби (проектна потуж. 25 тис. т молока на рік). Гол. підприємства працюють в Олександрії, Світловодську (Кременчуцька гідроелектростанція, заводи з виробництва двигунів і турбін «Орма Олімп», з виробництва меблів «Полфа», «Спецзалізобетон», маслосирзавод та ін.), Власівці («Дніпроенергобудпром»; завод з виробництва олії, майонезу «Віктор і К», торг. марка «Королівський смак»), Приютівці (Олександрій. цукр. завод), Новій Празі, Онуфріївці, Павлиші, Петровому та ін.

В О. р. — 6 ВНЗів 1–2-го рівнів акредитації в Олександрії та Світловодську, 81 заг.-осв. школа, 87 дитсадків; 3 ДЮСШ, 12 дит. муз., 5 мист. і 1 художня школи, 6 Будинків дит. і юнац. творчості; Олександрійський міський музейний центр ім. А. Худякової, Онуфріївський краєзнавчий музей, Петрівський краєзнавчий музей, Світловодський краєзнавчий музей, 3 Палаци культури, 39 Будинків культури, 47 клубів, 95 б-к; 5 центр. лікарень, 6 центрів первин. мед.-сан. допомоги, дит. міська лікарня, стоматол. поліклініка, мед. центр, психіатр. лікарня, 38 фельдшер.-акушер. пунктів, 31 амбулаторія заг. практики сімей. медицини, 3 лікар. амбулаторії, наркол., шкірно-венерол., онкол., протитуберкульоз. диспансери. Газети: «Вільне слово», «Сільський вісник» (обидві — Олександрія), «Олександрійський тиждень», «Придніпров’я» (Онуфріївка), «Трудова слава» (Петрове), «Вісті Світловодщини», «Світловодськ вечірній», «Світловодщина інформаційна». Здобули популярність інструм. ансамбль «Мелодія», вокал. ансамблі «Голубка», «Либідь», хор. колектив «Дніпровські зорі», ансамбль пісні «Сударушка», ансамбль танцю «Вогник», театр ляльок «Дивосвіт» (усі — народні). Футбол. клуб «Олександрія» виступає в прем’єр-лізі, а футбол. клуб «Інгулець» (Петрове) став бронзовий призером чемпіонату України серед команд 1-ї ліги. Діють секції «Мотоклуб Олександрія» (найдавніша з мотоспорту на Кіровоградщині, засн. 1954), з фехтування (Олександрія) і вітрил. спорту (Світловодськ; обидві — єдині в області). На Олександрійщині щорічно відбувається чемпіонат України з мотокросу. В Олександрії значно розвинене фігурне катання; Онуфріївці — грепплінг і волейбол; Світловодську — баскетбол і волейбол. У с. Диківка — Свято-Богоявлен. жін. монастир.

Пам’ятки археології нац. значення: Тясминське городище у с. Велика Андрусівка (8–7 ст. до н. е.), курган у с. Диківка (7–2 ст. до н. е.). Досліджено низку пам’яток, що мають місц. значення, зокрема й багато давніх курганів і могильників (напр., Чубата могила у с. Новий Стародуб; ґрунтовий скіфський побл. Світловодська), середньостогів. культури мідного віку Деріївське поселення та слов’ян. поселення Пеньківка. Пам’ятки архітектури: лікарня (1894), комплекс будівель складів, магазин (усі — кін. 19 ст.), притулок (1900), особняк з мезоніном полковника Драгальова (1914) у Новій Празі, комплекс будівель маєтку графа Толстого (біла їдальня, будинок управителя, кузня, льодник, карет. сарай), школа в Онуфріївці, Свято-Вознесен. церква (усі — кін. 19 ст.), школа у Павлиші, Свято-Покров. церква (обидві — поч. 20 ст.), земська лікарня (1905), амбулаторія (1909), житл. будинок (1911), школа (1954) у Петровому, комплекс споруд земської школи, особняк у с. Бандурівка (усі — поч. 20 ст.), церква Йосипа Обручника у с. Березівка (кін. 19 ст.), Свято-Троїц. церква у с. Браїлівка (поч. 19 ст.), вітряк у с. Вишнівці (поч. 20 ст.), Свято-Покров. церква у с. Диківка (серед. 19 ст.), Хрестовоздвижен. церква у с. Іванівка (1903–12), Хрестовоздвижен. церква (1910), гребля водосховища на р. Інгулець (1950) у с. Іскрівка, старообрядниц. церква у с. Микільське (1912), церква св. Миколая у с. Світлопіль (1888), Преображен. церква у с. Талова Балка (1805–06), Свято-Покров. церква у с. Чечеліївка (1901), маєток Вимберга у с. Ясинуватка (1870). Пам’ятки історії, пов’язані з періодом 2-ї світової війни: 124 брат. могили рад. воїнів, 51 пам’ятний знак воїнам-землякам, 3 мемор. комплекси.

Серед видат. уродженців — мовознавець І. Білодід (академік АН СРСР і УРСР; с. Успенське), літературознавець Г. Вервес (академік НАНУ; Петрове), фахівець у галузі фізіології та біохімії рослин І. Бузанов (академік ВАСГНІЛ; Нова Прага), зоотехнік В. Коваленко (академік НААНУ; Власівка), педагог В. Сухомлинський (чл.-кор. АПН СРСР; с. Василівка); математики С. Гавеля (Новогеоргіївськ), С. Завало (с. Ганнівка), А. Плічко (с. Червона Кам’янка), фізики Л. Даценко (Петрове), О. Єлізаров (с. Табурище), В. Коваленко (с. Павлівка), Д. Овсієнко (с. Куцеволівка), В. Чумаченко (с. Млинок), фахівець у галузі ракетно-косміч. техніки В. Дивляш (с. Протопопівка), фахівець у галузі розроблення нафт. і газових родовищ В. Дорошенко (с. Користівка), фахівець у галузі механіки А. Євдокимова (Нова Прага), фахівець у галузі гідродинаміки І. Казачков (Олександрійське), хіміки В. Гладушко (с. Іскрівка), С. Салістий (Петрове), І. Черниш (с. Катеринівка), В. Чирва (с. Новий Стародуб), фахівець у галузі металургії І. Узлов (с. Олімпіадівка), лікарі Т. Бажан (Новогеоргіївськ), О. Гавриленко (с. Щасливе), П. Кришень, А. Тихий (обидва — с. Зелене), психолог В. Медведєв (Світловодськ), фахівець у галузі бджільництва Г. Білаш (с. Лелеківка), фахівець у галузі лісівництва та ентомології З. Голов’янко (с. Талова Балка), гідробіолог П. Журавель (с. Ганнівка), селекціонер В. Костюченко (с. Успенка), зоотехнік С. Піщан (с. Попівка), агроном С. Лисогоров (с. Протопопівка), економісти П. Перерва (с. Семигір’я), В. Плаксов (с. Олександродар), І. Приходько (Нова Прага), літературознавці Г. Аврахов (с. Попельнасте), В. Бойко (с. Мар’янівка), О. Романовський (с. Талова Балка), історики В. Довгопол (Онуфріївка), О. Завадська (Нова Прага), філософ О. Лисенко (с. Ганнівка), педагоги В. Радул (с. Диківка), І. Чижевський (с. Секретарівка), Т. Шашло (також удостоєний звання Героя Рад. Союзу; с. Куцеволівка); брати лікар-хірург Сергій (с. Федорівка) і композитор, муз.-громад. діяч Михайло (х. Калачівка побл. с. Попівка) Колачевські; прозаїки В. Базилевський (Павлиш), П. Висікан (с. Подорожнє), А. Дикий (с. Велика Андрусівка), О. Дякова-Толкачова (с. Омельник), Ю. Заруба, М. Петров (обидва — Нова Прага), Г. Книш (Петрове), П. Ловецький (с. Куцеволівка), Б. Хижняк (с. Єлизаветградка), В. Чубенко (с. Дубівка), поети, прозаїки А. Мінакова (Світловодськ), В. Соколов (с. Табурище), М. Славинський (с. Павлівка), В. Юречко (Онуфріївка), поет, літературознавець Р. Мельників (с. Подорожнє), поет, перекладач К. Оверченко (Новогеоргіївськ), поети В. Терен, І. Шевченко (обидва — Павлиш), І. Хоменко (с. Зелене), краєзнавець Ф. Плотнір, бібліофіл, педагог О. Попільницький (обидва — Нова Прага), журналіст В. Бойко (Світловодськ); художник 19 ст. Г. Честахівський (Нова Прага), живописці, графіки І. Петров (засл. художник УРСР; с. Миронівка), В. Кашеваров (Світловодськ), живописець О. Мозговий (с. Лікарівка), графіки С. Письменний (с. Григорівка), М. Тищенко (Новогеоргіївськ), майстер рогозоплетіння О. Громовий (с. Червона Кам’янка); архітектор, мистецтвознавець Г. Логвин (засл. діяч мистецтв України та засл. арх. України; с. Косівка); артистка розмов. жанру, актриса, Герой України Н. Крюкова (с. Попівка); співаки Є. Колесник (с. Пустельникове), О. Таранець (с. Зелене; усі троє — нар. арт. УРСР), П. Гайчук (Новогеоргіївськ), В. Кулик (с. Подорожнє; обоє — засл. арт. УРСР); хор. диригент В. Скоромний (нар. арт. України; Петрове), піаністка Т. Корольова (засл. арт. України; Світловодськ); актор, режисер О. Григораш (с. Диківка), актори Г. Козловська (с. Косівка; обоє — засл. арт. УРСР), Д. Голубченко (засл. арт. РРФСР; с. Олександродар), М. Тихоненко (засл. арт. України; с. Верещаки); церк. діяч УАПЦ Ігор (Губа; с. Бандурівка); тренер (плавання) В. Смєлова (Петрове); космонавт Ю. Маленченко (Світловодськ); брати громад. діяч, письменник Ф. Пестушко та отаман Кость Блакитний (с. Ганнівка); учасники 2-ї світової війни, Герої Рад. Союзу Д. Балаханов, І. Бондаренко, В. Турчин (усі — Нова Прага), О. Барвінський (с. Занфирівка), К. Гаврилов (с. Зибкове), О. Галуган (с. Баштине), М. Дикий (с. Велика Андрусівка), В. Дригін (с. Чечеліївка), О. Жежеря (с. Олександрівка), М. Захарченко (с. Ялинівка), Г. Калиниченко, І. Очеретько (обидва — с. Попельнасте), І. Конько, А. Цимбал (обидва — с. Табурища), І. Овчаренко (с. Калачівка), Г. Онищенко (с. Ганнівка), М. Онопа (с. Василівка), О. Панченко (с. Калантаїв), А. Пасічник (с. Байдаківка), І. Чередниченко (с. Піщаний Брід), І. Якименко (с. Куколівка), повні кавалери ордена Слави О. Ковпак (с. Зелене), В. Косолапов (с. Богданівка), І. Котов (с. Оліївка), М. Нестеренко (с. Березівка), С. Федченко (с. Піщаний Брід).