Олексієво-Дружківка
ОЛЕКСІ́ЄВО-ДРУЖКІ́ВКА — селище міського типу Краматорського району (до липня 2020 — Дружківської міської ради обласного значення) Донецької області. У червні 2020 Олексієво-Дружків. селищну раду зараховано до Дружків. міської громади. О.-Д. знаходиться на р. Кривий Торець (притока Казенного Торця, бас. Сіверського Дінця), за 8 км від м. Дружківка. Площа 5,51 км2. За переписом насел. 2001, проживали 7943 особи (складає 99,3 % до 1989): українців — 76,38 %, росіян — 23,17 %, білорусів — 0,16 %; станом на 1 січня 2021 — 7037 осіб. Діє залізнична ст. Кіндратівка. Істор. датою утворення прийнято вважати 1711, коли вперше згадується у писем. джерелах козац. сторож. пост Дружківка. Пізніше перетворився на однойм. село. У 1830-х рр. неподалік виникло с. Олексіївка. 1859 у Дружківці був 71 двір, мешкала 521 особа; в Олексіївці — відповідно 62 і 535. Обидва села входили до Бахмут. пов. Катеринослав. губ. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–25 — у складі Донец. губ.; 1923–30 — Артемів. (до 1924 — Бахмут.) округи; від 1932 — Донец. (1938–61 — Сталін.) обл. Жит. зазнали сталін. репресій. 1939 Дружківку й Олексіївку об’єднано в смт О.-Д. Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під нім. окупацією. 1979 мешкала 8751 особа. В околицях О.-Д. є поклади кам’яного вугілля, кварц. і буд. піску, пісковику, глини, жовтої вохри. Охороняють геол. пам’ятку природи заг.-держ. значення Дружківські скам’янілі дерева. Працюють Кіндратівський вогнетривкий завод і кондитер. ф-ка «Дружківська». В О.-Д. — навч.-вихов. комплекс, дитсадок; культур. центр, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Серед видат. уродженців — Герой Радянського Союзу М. Носуля.