Оленюк Ярема Васильович

Визначення і загальна характеристика

ОЛЕНЮ́К Ярема Васильович (04. 10. 1940, с. Смерклів, нині Івано-Фр. р-ну Івано-Фр. обл.) — графік, педагог. Заслужений художник України (2019). Обл. премія ім. В. Стефаника (2001). Дипломи 1-го ступеня Всесоюз. худож. ви­ставки «40-річчя Пере­моги» (Москва, 1985), 2-го ступеня Всеукр. конкурсу «Мистецтво книги України» (Київ, 1995). Член НСХУ (1999). Закін. Моск. заоч. нар. університет мистецтв (1963; викл. М. Модорова), Укр. полігр. ін­ститут у Львові (1977; викл. В. Бунов, І. При­дан). Працював оформлювачем столяр. комбінату з виготовле­н­ня наоч. агітації в м. Мєждурєченськ (Кемеров. обл., РФ, 1956–57), учителем образотвор. мистецтва та кресле­н­ня у заг.-осв. школах на Івано-Франківщині (1961–94). На творчій роботі від 1959. Основна галузь — книжк. графіка. Автор числен­них пейзажів, натюрмортів, порт­ретів. Оформив та про­ілюстрував більше 115-ти ви­дань, зокрема кн. «Перо золотого птаха» С. Пушика (Уж., 1978), «Мамині квіти» Є. Лещук (Л., 1985; 2004), «Ви­брані твори» С. Яричевського (Уж., 1990), «Страгора (Книга про На­двірнянщину)» (Л., 1994), «Хай святиться імʼя твоє» (Чц., 1994; 1995), «Кетяги рибнянської осені» (Ів.-Ф., 1995) та «Молитва опалого листя» (Коломия, 2000) В. Качкана, «Exlibris. Оленюк Ярема (Україна)» (Італія, 1995, № 119), «Жоржиновий полумінь» (1998), «Байки» (1999), «Пере­дновок» (2000; усі — Коломия) та «Обручка на долоні» (2006) І. Яцури, «Олекса Довбуш» В. Дранчука (2003; 2006), «Таїна Миколаївської ночі» (2004) та «Мати-страдниця» (2006) Марійки Під­гірянки, «Легендарні опришки — лицарі Карпат XVI–XIX ст.» В. Грабовецького (2008; 23 іл.; усі — Івано-Франківськ), «Віще слово Тараса Шевченка» П. Берка, І. Зимомрі, Г. Пітула, М. Небелюка (Л., 2014; 10 іл.), «Роса» В. Стефаника (Ів.-Ф., 2015). Автор дизайну семи медалей «Лауреат обл. премії» ім. В. Стефаника (пере­можець обл. конкурсу, 1998), ім. І. Косика, ім. Я. Лукавецького, ім. Д. Січинського, ім. В. Смоляка, ім. В. Полєка, «За подвижництво в культурі Прикарпа­т­тя»; перших ескізів медалі «За заслуги перед Прикарпа­т­тям»; скульп­тур. погру­д­дя поета Ю. Шкрумеляка в смт Ланчин Івано-Фр. обл. (1995). Учасник обл. (від 1959), всесоюз. (від 1967), всеукр. (від 1990) мистецьких ви­ставок. Персон. — у На­двірній Івано-Фр. обл. (1972, 1978, 1985, 1995, 1998–99), Івано-Франківську (1972, 2001), Чернівцях (1986), Яремчі (1996), Ланчині (2019–21), Тлумачі, с. Нижнів (обидва — 2021; усі — Івано-Фр. обл.). Деякі твори зберігаються в Чернів. літ.-мемор. музеї Ю. Федьковича, Музеї бо­йової слави с. Полково (Новгород. обл., РФ).

Тв.: cерії — «Герой Карпат Олекса Дов­буш» (1965–2021; більше 40 творів графіки й живопису), «Шевченкіана» (1980-і рр. — 2021; графіка); графіка — іл. до новели В. Стефаника «Новина» (1971), «Памʼять про героїв» (1973), «Материнський смуток» (1975), «Гайдамаки» (1984), «Літо» (1988), «Журба» (1994), «Автопорт­рет» (2003), «Іван Франко. “Лупайте сю скалу”» (2006), «Горлиця» (2016), порт­рети — В. Стефаника (1971), Лесі Українки (1971, 1981), Ю. Федьковича (1977, 1982), Марка Черемшини (1978), Марійки Під­гірянки (1981, 1991), Т. Шевченка (1984, 1991), І. Франка (1986), Ю. Шкрумеляка (1995), М. Вербицького, П. Чубинського (обидва — 2001); живопис — «Мамина осінь» (1970), «Жоржини» (1987), «Натюрморт на під­вікон­ні» (1995), «Різдво» (2007), «В горах Карпатах» (2011), «Голгофа» (2015), «Там, де маки червоні», «Спів­ає небо, степ і круча» (обидва — 2021).

Літ.: Книжку читає художник Ярема Оленюк // Засвітитися крилатим словом: Рекомендац. бібліогр. покажч. Ів.-Ф., 2002; Про художника. Оленюк Ярема Васильо­вич // Марійка Під­гірянка. Марійчин Ве­­ликдень. Ів.-Ф., 2005; Зимомря М. Нести храм із красою в душі // Гражда: Істор.-культур. крає­знав. часопис. Л., 2017. № 1; Ярема Оленюк: Графіка. Живопис. Т., 2017.

І. В. Максимлюк

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю