Олесько
Визначення і загальна характеристика
ОЛЕ́СЬКО — селище міського типу Золочівського (до липня 2020 — Буського) району Львівської області. У червні 2020 Олес. селищну раду з селами Волуйки, Теребежі та Циків зараховано до Буської громади. О. знаходиться на р. Ліберція (притока Стиру, бас. Прип’яті), за 75 км від обл. центру, 31 км від м. Золочів, 23 км від м. Буськ і 6 км від залізнич. ст. Ожидів. Площа 1,99 км2. За переписом насел. 2001, проживали 1793 особи (складає 94,1 % до 1989); станом на 1 січня 2021 — 1442 особи; переважно українці. Проходить автомобіл. шлях міжнар. значення Київ–Чоп. Пам’ятки архітектури нац. значення: замок 14–18 ст. (див. «Олеський замок» Музей-заповідник), костел Святої Трійці (1545, 1627, 1847), монастир капуцинів (1739; костел св. Йосифа та келії). Пам’ятки археології місц. значення: городище 11–13 ст. (урочище Оконисько) та двошар. поселення 2 тис. до н. е., 10–11 ст. (урочище Покрова). О. вперше згадується у писем. джерелах 1327. У 1441 отримало Маґдебур. право (1687 підтверджено). Після 1-го поділу Польщі 1772 відійшло до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1797 відкрито нар. школу. У 1880-х рр. засн. кредит. банк і с.-г. жін. школу. 1898 організовано перше в Сх. Галичині товариство «Сільський господар» (від 1903 кер. органи діяли у Львові). 1910 збудовано Нар. дім. Після розпаду Австро-Угорщини 1918 — у складі ЗУНР. 1919–39 — знову під владою Польщі. У вересні 1939 увійшли рад. війська. Від 1939 — у складі Львів. обл.; 1963–66 — Бродів., 1966–2020 — Буського, від 2020 — Золочів. р-нів. 1940–62 — райцентр. Від 1940 — смт. Від 1 липня 1941 до 22 липня 1944 — під нім. окупацією. Нацисти створили ґетто, де розстріляли бл. 900 євреїв. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. 1960 засн. завод мінерал. води, 1963 — торфобрикет. завод. Нині в О. — профес. ліцей, дитсадок, муз. школа; Нар. дім, б-ка. Встановлено пам’ятник Т. Шевченку, пам’ят. камінь діячу ОУН І. Керницькому та Героям Небес. сотні. В О. народилися лікар-терапевт М. Панчишин, геоморфолог, ґрунтознавець С. Позняк, актриса, засл. арт. УРСР Л. Власенко; у с. Теребежі — письменниця І. Матешук-Грицина.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
