Олесько

Визначення і загальна характеристика

ОЛЕ́СЬКО — селище міського типу Золочівського (до липня 2020 — Буського) ра­йону Львівської області. У червні 2020 Олес. селищну раду з селами Волуйки, Теребежі та Циків зараховано до Буської громади. О. знаходиться на р. Ліберція (притока Стиру, бас. При­пʼяті), за 75 км від обл. центру, 31 км від м. Золочів, 23 км від м. Буськ і 6 км від залізнич. ст. Ожидів. Площа 1,99 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 1793 особи (складає 94,1 % до 1989); станом на 1 січня 2021 — 1442 особи; пере­важно українці. Проходить автомобіл. шлях між­нар. значе­н­ня Київ–Чоп. Памʼятки архітектури нац. значе­н­ня: замок 14–18 ст. (див. «Олеський замок» Музей-заповід­ник), костел Святої Трійці (1545, 1627, 1847), монастир капуцинів (1739; костел св. Йосифа та келії). Памʼятки археології місц. значе­н­ня: городище 11–13 ст. (ур­очище Оконисько) та двошар. поселе­н­ня 2 тис. до н. е., 10–11 ст. (ур­очище Покрова). О. вперше згадується у писем. джерелах 1327. У 1441 отримало Маґдебур. право (1687 під­тверджено). Після 1-го поділу Польщі 1772 ві­ді­йшло до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1797 від­крито нар. школу. У 1880-х рр. засн. кредит. банк і с.-г. жін. школу. 1898 організовано перше в Сх. Галичині товариство «Сільський господар» (від 1903 кер. органи діяли у Львові). 1910 збудовано Нар. дім. Після роз­паду Австро-Угорщини 1918 — у складі ЗУНР. 1919–39 — знову під владою Польщі. У вересні 1939 уві­йшли рад. війсь­ка. Від 1939 — у складі Львів. обл.; 1963–66 — Бродів., 1966–2020 — Буського, від 2020 — Золочів. р-нів. 1940–62 — райцентр. Від 1940 — смт. Від 1 липня 1941 до 22 липня 1944 — під нім. окупацією. Нацисти створили ґетто, де роз­стріляли бл. 900 євреїв. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. 1960 засн. завод мінерал. води, 1963 — торфобрикет. завод. Нині в О. — профес. ліцей, дитсадок, муз. школа; Нар. дім, б-ка. Встановлено памʼятник Т. Шевченку, памʼят. камінь діячу ОУН І. Керницькому та Героям Небес. сотні. В О. народилися лікар-терапевт М. Панчишин, геоморфолог, ґрунто­знавець С. Поз­няк, актриса, засл. арт. УРСР Л. Власенко; у с. Теребежі — письмен­ниця І. Матешук-Грицина.

Літ.: Возницький Б. Олеський замок. 1978; Пшанська С. Історія Олеських церков. 2001; Кепич В. Олеська парохія. 2001; Сабодаш Т. Олеський замок. 2009 (усі — Львів).

Б. Л. Глуховецький, І. А. Стельмах

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю