Олефір Олександр Миколайович
ОЛЕФІ́Р Олександр Миколайович (05. 07. 1941, смт Катик, нині м. Шахтарськ Донец. обл. — 11. 06. 1998, Харків) — дизайнер, художник декоративно-ужиткового мистецтва. Член НСХУ (1989). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1969; викл. М. Камєнний (див. Камєнні), Є. Надєждін, І. Стаханов). Працював нач. бюро тех. естетики Харків. дослід. заводу технол. обладнання, гол. художником-конструктором Харків. заводу «Оргтехніка». Автор худож.-графіч. і декор.-приклад. робіт, зокрема пам’ят., ювіл., сувенір. медалей, значків, брелоків, плакатів, дипломів, календарів. Від 1979 розробляв медалі, значки, дипломи та ін. для Центру підготовки космонавтів ім. Ю. Гагаріна (Зоряне містечко Моск. обл.). Брав участь у створенні ювіл. медалі, присвяч. 175-річчю від дня народж. Т. Шевченка (1989). Працюючи над числен. пам’ят. та сувенір. виробами, шукав найбільш вдалих, органіч. прийомів відображення тієї чи ін. символіки, з природою й законами якої був добре обізнаний. Учасник всеукр., всесоюз., міжнар. мистецьких виставок від 1967.
Додаткові відомості
- Основні твори
- медалі — «30 років подвигам у боях за Соколово» (1973), «50 років Нікопольському південно-трубному заводу», «40 років Перемоги над фашистською Німеччиною» (обидві — 1985), «50 років Дергачівському турбокомпресорному заводу», «100 років Будянському фаянсовому заводу» (обидві — 1987), «70 років радянській пожежній охороні», «Міжнародна конференція з кріобіології і кріомедицини» (обидві — 1988), «Пам’ятник Т. Шевченку. Харків» (1989); значок «Другий Всесоюзний фестиваль народної творчості» (1987); серії значків на дит. тематику, «Казки», «Історія вітчизняного автомобілебудування», «Герби міст Слобідської України» (усі — 1970–90-і рр.).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
