Олійник Богдан Степанович
Визначення і загальна характеристика
ОЛІ́ЙНИК Богдан Степанович (14. 07. 1944, с. Станківці Микол., нині Стрий. р-ну Львів. обл.) — живописець. Заслужений художник України (2008). Член НСХУ (1988). 2-а премія Міжнар. мист. виставки «Високий замок» (Львів, 2005). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1970; викл. І. Гуторов, К. Звіринський, Р.-С. Сельський, Л. Пушкаш). 1970–2016 — викладач рисунку Технол. коледжу Нац. університету «Львівська політехніка». Основні галузі — станк. живопис, графіка. О. — вишуканий колорист у пейзажах та натюрмортах, глибоко філософський у жанр. композиціях, психологічний у портреті. З гуманіст. позицій відтворює багатоманіття людського життя й довкілля. Учасник обл., всеукр., всесоюз. та міжнар. мистецьких виставок від 1971. Персон. — у Львові (1986–88, 1996, 2004, 2006, 2020), м. Нови Сад (Сербія, 2001), с. Піддністряни (2005), Жидачеві (2019; обидва — нині Стрий. р-ну). Деякі роботи зберігаються у Львів. галереї мистецтв, Львів. літ.-мемор. музеї І. Франка, Львів. палаці мистецтв, Музеї Воєводини м. Нови Сад.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Яблуня» (1974), «Неділя» (1975), «Карпатський кілометр газопроводу» (1983), «Вернісаж», «Філістери» (обидва — 1984), «У жнива» (1985), «Смиренні» (1988), «Сон у пустелі» (1992), «Таємна вечеря» (1993), «На ставах» (1995), «Самотність», «У полудень» (обидва — 1996), «Шукаємо Щось» (1998), «Сама» (2000), «Світло в спину», «На нижньому щаблі» (обидва — 2002), «Бабине літо» (2003), «Без Мойсея» (2004), «Чужими дорогами» (2005), «Діти кликали маму» (2006), «У нашому човні» (2009), «Біль втрати» (2011), «Покинуті» (2012), «Етюд 2014» (2014); серія графіч. робіт «Із життя Атлантів» (1980–90-і рр.).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
