Олтаржевський Федір Мефодійович
ОЛТАРЖЕ́ВСЬКИЙ Федір Мефодійович (1868, за ін. даними — 1869, Київ — ?) — архітектор. Навч. у Київ. реал. училищі, закін. С.-Петербур. інститут цивіл. інж. (1895). Відтоді викладав буд. мистецтво та залізничну справу у Микол. залізнич. училищі; 1898–1904 працював у буд. відділенні Єлисаветгр. губерн. правління (нині Кропивницький); 1904–10 — архітектор Київ. навч. округу; 1914–16 — земський інж. Ямпіл. повіт. земства (нині Вінн. обл.). Використовував форми модерну та модернізов. істор. стилів. Серед реаліз. проектів у Києві — прибутк. будинки Я. Файбишенка на вул. Володимирська, № 81 (1907), № 92 (1908) та № 68 (1910), прибутк. будинок Г. Кірхгейма і В. Мозерта на вул. Лютеранська, № 32а (1909), синагога євр. галиц. товариства на вул. Жилянська, № 97 (1909–10), флігелі в садибах на вул. Саксаганського, № 125 (1910) та на вул. Лютеранська, № 8 (1910–11), прибутк. будинок і 4 флігелі Ф. Зенченка на вул. Кузнецька, № 20 (1911), прибутк. будинок на вул. Саксаганського, № 12 (1913). У 1916 був мобілізований на військ. службу. Після завершення 1-ї світової війни повернувся у Київ. Під час воєн. дій 1918–20 брав участь у білому русі. На поч. 1920-х рр. емігрував, подальша доля невідома.
Рекомендована література
- Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця 18 — початку 20 століть. К., 1999.