Ольвіополь

ОЛЬВІО́ПОЛЬ — колишнє місто, нині історична місцевість міста Первомайськ Миколаївської області. Історія О. (у перекл. з грец. «щасливе місто») роз­починається 1676, коли на високому березі р. Синюха, за пів­версти від місця її впаді­н­ня у Пів­ден­ний Буг за наказом геть­мана І. Самойловича під керівництвом козака С. Під­стрельного для захисту від татар. набігів була побудована земляна фортеця Орел. Згодом виникла слобода Орлик. 1744 за наказом імператриці Єлизавети Петрівни з метою укріпле­н­ня кордонів і подальшої колонізації запороз. земель під керівництвом миргород. полковника В. Капніста та франц. інж. Д. де Боскета земляне укріпле­н­ня було пере­будоване на шестибастіон. шанець пл. бл. 10 га. 1763 Орлик у документах під час утворе­н­ня Нової Сербії вперше згадується як містечко. 1764 в Орлов. шанці почали діяти прикордон­не комісарство, карантин. дім і митниця. 1764–83, 1796–1802 — у складі Новорос., 1802–03 — Микол., 1803–1919 — Херсон. губ.; 1784–95 — Катеринослав., 1795–96 — Вознесен. намісництв. 1769 Орлов. шанець та Орлик були зруйновані під час нападу війська хана Кирим Ґерая. 1770 фортецю від­будовано та на­звано Катеринівською. Від­тоді містечко в офіц. документах фігурувало як Катериненшанц; 1781 на­дано статус міста та пере­йменовано на О. 1776–81 — центр Катеринин., 1797–1828 — Ольвіопол. пов. Від 1828 — військ. поселе­н­ня Бузької улан. дивізії. Від 1860 — заштатне місто Єлисаветгр. пов. Тоді ж мешкали 3962, на­прикінці 19 ст. — 5,8 тис. осіб. 1867 прокладено ділянку залізниці Балта–О., 1868 — О.–Єлисавет­град, що сприяло роз­витку промисловості. 1919 О. і м-ка Богополь та Голта були обʼєд­нані у м. Первомайськ.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю