Ольвіополь

ОЛЬВІО́ПОЛЬ  — колишнє місто, нині історична місцевість міста Первомайськ Миколаївської області. Історія О. (у перекл. з грец. «щасливе місто») розпочинається 1676, коли на високому березі р. Синюха, за півверсти від місця її впадіння у Південний Буг за наказом гетьмана І. Самойловича під керівництвом козака С. Підстрельного для захисту від татар. набігів була побудована земляна фортеця Орел. Згодом виникла слобода Орлик. 1744 за наказом імператриці Єлизавети Петрівни з метою укріплення кордонів і подальшої колонізації запороз. земель під керівництвом миргород. полковника В. Капніста та франц. інж. Д. де Боскета земляне укріплення було перебудоване на шестибастіон. шанець пл. бл. 10 га. 1763 Орлик у документах під час утворення Нової Сербії вперше згадується як містечко. 1764 в Орлов. шанці почали діяти прикордонне комісарство, карантин. дім і митниця. 1764–83, 1796–1802 — у складі Новорос., 1802–03 — Микол., 1803–1919 — Херсон. губ.; 1784–95 — Катеринослав., 1795–96 — Вознесен. намісництв. 1769 Орлов. шанець та Орлик були зруйновані під час нападу війська хана Кирим Ґерая. 1770 фортецю відбудовано та названо Катеринівською. Відтоді містечко в офіц. документах фігурувало як Катериненшанц; 1781 надано статус міста та перейменовано на О. 1776–81 — центр Катеринин., 1797–1828 — Ольвіопол. пов. Від 1828 — військ. поселення Бузької улан. дивізії. Від 1860 — заштатне місто Єлисаветгр. пов. Тоді ж мешкали 3962, наприкінці 19 ст. — 5,8 тис. осіб. 1867 прокладено ділянку залізниці Балта–О., 1868 — О.–Єлисаветград, що сприяло розвитку промисловості. 1919 О. і м-ка Богополь та Голта були об’єд­нані у м. Первомайськ.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю