Розмір шрифту

A

Ольгопіль

ОЛЬГО́ПІЛЬ (давні назви: Віт­товка, Девіт­товка, Графське) — село Вознесенського (до липня 2020 — Єланецького) ра­йону Миколаївської області. У червні 2020 Ольгопіл. сільс. раду зараховано до Єланец. громади. О. знаходиться неподалік межі з Кіровогр. обл., на р. Громоклія (притока Інгулу, бас. Пів­ден­ного Бугу), за 90 км від обл. центру, 70 км від м. Вознесенськ, 30 км від смт Єланець та 45 км від залізнич. ст. Новий Буг. Площа 1,49 км2. За пере­писом насел. 2001, проживали 656 осіб; станом на 2021 — 443 особи; пере­важно українці. Проходить автомобіл. шлях Олександрівка–Кропивницький–Миколаїв. На околицях села зна­йдено знаря­д­дя праці епохи бронзи. Засн. 1772 графом Де Вітте на місці козац. зимівника. Спочатку село мало назви Віт­товка та Девіт­товка. Пізніше як посаг ві­ді­йшло до графів Потоцьких. До 1783 та 1796–1802 — у складі Новорос., 1803–1920 — Херсон. губ.; 1776–1920 — Єлисаветгр. пов. 1800 в офіц. документах фігурувало як Графське. Від 1807 — О. (на честь народже­н­ня у Потоцьких доньки Ольги). Згодом на­дано статус м-ка. Тривалий час О. був волос. центром. 1832 збудовано церкву Святої Трійці (1967 зруйновано). 1859 був 121 двір, мешкали 944 особи; 1886 — від­повід­но 111 і 589. Від поч. 20 ст. — село. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–22 — у складі Микол., 1922–25 — Одес. губ.; 1920–22 — Вознесен. і Микол. пов.; 1923–30 — Микол. округи; 1932–37 — Одес., від 1937 — Микол. обл. 1923 з Ольгопіл., Возсіят., Привольнян., Сухоєланец. волостей утвор. Привільнян. р-н. Пізніше О. належав до Новобуз. (з пере­рвами), Бобринец. (короткий час), 1927–30, 1972–2020 — Єланец., від 2020 — Вознесен. р-нів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Була створена МТС. Від 7 серпня 1941 до 16 березня 1944 — під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 132 воїни-визволителі, з них 79 загинули (споруджено мемор. комплекс). Є брат. могила рад. воїнів-визволителів. Нині в О. — філія Возсіят. ліцею, шкіл. краєзн. музей бо­йової та труд. слави, дитсадок; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Здобули популярність самодіял. колективи «Ольгопольчанка», «Пан­ночка», «Степова перлина». Неодноразовим пере­можцем рай. і обл. змагань ставала футбол. команда «Ольгопіль».

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2022
Том ЕСУ:
24
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
76746
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
141
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 47
  • середня позиція у результатах пошуку: 7
  • переходи на сторінку: 3
  • частка переходів (для позиції 7): 182.4% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Ольгопіль / М. М. Татаренко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-76746.

Olhopil / M. M. Tatarenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2022. – Available at: https://esu.com.ua/article-76746.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору