Ольпінський Ян-Казимир
ОЛЬПІ́НСЬКИЙ Ян-Казимир (09. 06. 1875, Львів — 15. 09. 1936, там само) — живописець. Член Спілки художників-пластиків у Львові (1921). Студіював у майстерні М. Гарасимовича у Львові, потім у Мюнхені (Німеччина) в АМ і в ательє К. Похвальського (1893–97), в Парижі в АМ (1897–1900) та в Академії Колароссі (1898), Віден. академії (1900–05; викл. К. Похвальський). Працював викладачем рисунку в гімназіях в Кросно (1905–08), Кракові (1908–09), Живці (1909–20; усі — Польща). Від 1920 — у Львові, де викладав у Худож.-пром. школі та від 1930 на архіт. факультеті Львів. політехніки. Брав участь у міських виставках від 1907. Персон. — у Львові (1921, 1923). Створював олією та аквареллю реаліст. краєвиди, портрети, побут., алегор., батал. та істор. сцени. Його твори зберігаються у Львів. галереї мистецтв, Терноп. обл. худож. музеї, у Луврі (Франція), Австрій. галереї Бельведер, у музеях Польщі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Балерина А. Дункан» (1908), «Ю. Дичковський» (1915), «Переселенці» (1917), «Портрет жінки», «Смерть легіонера під Лімановою» (обидва — 1920), «Редут під костелом св. Марії Магдалини у Львові» (1921), «Агасфер», «Світовид» (обидва — бл. 1921–23), «Бій за Львів на Стрийському узвишші» (1923), «Молитва», «Сільський краєвид», «Морський краєвид», «О. Бальцер», «Т. Войцеховський», «Ю. Фабіанський» (усі — 1920-і рр.), «Гуцулка, що зачісує волосся» (1930), «Жінка, що годує немовля», «Пастушок», «Сільська хата» (усі — 1934).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
