Ольховатка

ОЛЬХОВА́ТКА  — селище міського типу Горлівсь­кого району (до грудня 2014 — Єнакіївської міськради, 2015–20 — Бахмутського (до 2016 — Артемівського району) Донецької області. О. знаходиться на відрогах Донецького кряжу, на р. Булавинка (впадає у Кринку, бас. Азовського моря) та її притоці Ольховатка, неподалік межі з Луган. обл., за бл. 50 км від Донецька та Бахмута, 28 км від Горлівки, 15 км від Єнакієвого, 12 км від Вуглегірська та 7 км від залізнич. ст. Дебальцеве. За переписом насел. 2001, проживали 3688 осіб (складає 76,8 % до 1989); станом на 1 січня 2014 — 3095 осіб; переважно українці. Засн. бл. 1720 селянами-старообрядцями з центр. р-нів Росії. Спочатку осн. заняттям мешканців було с. госп-во, згодом тут працювало багато ремісників, зокрема шевці, ковалі, лимарі. Після спорудження Єнакіїв. металург. заводу та шахти «Бунге» чимало чоловіків стали їхніми робітниками. У період Рос. імперії О. входила до Слов’яносерб. пов. Катерино­слав. губ. Деякий час належала до Чорнухин. волості. Потім О. стала волос. центром. Побл. пд. окраїни проходив адм. кордон з Областю Війська Донського. 1859 було 327 дворів, проживали 2382 особи; 1886 — відповідно 402 і 2848. У 19 ст. збирали 2–3 ярмарки на рік, діяли старообрядн. та православна церкви, жін. монастир. На поч. 1880-х рр. відкрито церк.-парафіял., 1900 — 4-класну земську школи. На поч. 20 ст. в О. було бл. 1 тис. дворів, мешкали 3,4 тис. осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–25 — у складі Донец. губ.; від 1932 — Донец. (1938–61 — Сталін.) обл. Декілька десятиліть О. входила до Єнакіїв. р-ну, у 2-й пол. 20 ст. була віднесена до Єнакіїв. міськ­ради. В роки колективізації створ. колгосп (від 1962 — радгосп «Ольховатський»). 1929–30 побудовані шахти «Червоний партизан», «Солідарність Донбасу» та № 12, 13, 14, на яких щодоби видобували 300–400 т вугілля. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 1938 — смт. Від 11 листопада 1941 навколо О. проходила лінія рад.-нім. фронту, 9 місяців на ольховат. полях тривали оборонні бої. Від 10 липня 1942 до 3 вересня 1943 — під нім. окупацією. Діяло підпілля. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 1,8 тис. воїнів-земляків, з них 418 загинули (відкрито мемор. комплекс). У 1950-х рр. всі шахти були об’єднані в одну — шахту № 12 (від 1972 — шахта «Ольховатська»). 1979 проживали 4342 особи. 1980 відкрито шкіл. істор.-краєзн. музей. У 1-й пол. 2010-х рр. функціонували заг.-осв. школа; клуб, 3 б-ки; лікувал. амбулаторія. Є Успен. та Володимир. ікони Божої Матері церкви. Побл. О. — ліс. заказник місц. значення Урочище Плоске. Від 2015 — під контролем сепаратистів т. зв. Донец. нар. республіки. 2015–20 — у складі Бахмут. (до 2016 — Артемів.) р-ну. 2020 Ольховат. селищну раду (з с. Весела Долина, с-щами Данилове, Іллінка, Ка­м’янка, Рідкодуб) адміністративно підпорядковано Вуглегір. громаді Горлів. р-ну, що не контро­лює укр. влада. Серед видат. уродженців — диригент, нар. арт. Білорус. РСР О. Когадєєв, церк. діяч Іоасаф (Попов), Герой Радянського Союзу І. Рижков. З О. пов’язані життя та діяльність лікаря-хірурга О. Яремчука; Героїв Рад. Союзу В. Йолкіна та Є. Макєєва.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю