Ольшанська-Стефанович Михайлина
ОЛЬША́НСЬКА-СТЕФАНО́ВИЧ Михайлина (1895, с. Старява, нині Самбір. р-ну Львів. обл. — 07. 12. 1981, м. Чикаґо, шт. Іллінойс, США) — живописець, іконограф, графік. Сестра Т. Ольшанського. Закін. Інститут для дівчат в м. Перемишль (нині Підкарпат. воєводство, Польща). Мист. освіту продовжила у Львові в С. Батовського-Качора. Від 1921 вивчала малярство та графіку під керівництвом П. Холодного. Пробувала свої сили в іконописі та графіці. Під опікою І. Свєнціцького та В. Пещанського працювала над реставрацією укр. ікон у Нац. музеї у Львові. 1926 поїхала в Париж, де завершила свої студії і отримала диплом учителя малювання. Працювала як художниця у м. Хирів (нині Львів. обл.). Авторка кількох ікон для іконостасу каплиці Львів. богослов. академії, що створив П. Холодний на замовлення Йосифа Сліпого, а також ікони каплиці укр. гімназії у Львові. Проектувала сучасний їй укр. одяг, за основу взявши давнє вбрання мешканців Хирова. Під час 2-ї світової війни працювала в Кракові (Польща) як ілюстраторка книг, 1944 — у таборі для переміщ. осіб в м. Бамберґ (Німеччина), брала участь у виставках. Член Вільного об’єдн. мистців. Від 1950 — у США. Працювала в портрет. жанрі. Створила проект мозаїч. оздоблення собору св. Софії в Римі, що зберігається в місц. музеї Укр. катол. університету. Авторка кількох опубл. поезій, перекладів українською мовою творів світ. літ-ри. Персон. виставки — у Львові (1923), згодом у Римі, Софії, Чикаґо, Нью-Йорку, Філадельфії. З полотен на світ. тематику відзначають твори в готич. та візантій. стилях, зокрема «Ізольда», «Замок кохання», «Спляча царівна», «Княгиня Ольга», «Плач Ярославни», графіка представлена роботою «Біля криниці».
Рекомендована література
- Михайлина Ольшанська-Стефанович: [Некролог] // Наше життя. 1981, 30 груд.;
- Кріль М. Михайлина Стефанович-Ольшанська (скравок до 120-річчя від дня народження) // Прикарпат. ватра. 2015, 29 квіт.;
- Його ж. Дві визначні особистості з нашого краю: Михайлина Стефанович-Ольшанська, Теофіль Ольшанський // Літопис Бойківщини. 2016. Ч. 1.