Ольшанська Ірина Михайлівна
ОЛЬША́НСЬКА Ірина Михайлівна (20. 06. 1913, с. Холоїв, нині Вузлове Червоноград. р-ну Львів. обл. — 06. 06. 1997, м. Стрий Львів. обл.) — вишивальниця, колекціонерка. Бабуся В. Стасенка. Заслужений майстер народної творчості України (1993). Закін. гімназію сестер василіянок і вчител. курси у Львові. 1938 організувала дит. садок в 1-му укр. кооперативі здоров’я в с. Ременів (нині Львів. р-ну Львів. обл.). Під час 2-ї світової війни перебувала на Лемківщині. 1945 переселена в м. Стрий, де працювала вчителькою. Від 1964 — засн. та кер. секції вишивальниць «Стриянка» (від 1989 — клуб) літ.-мист. об’єдн. «Хвилі Стрия». Досліджувала еволюцію орнамент. мотивів укр. вишивки, зокрема символіку елементів «сонечко», «журавлики», «летячий». Співавторка ст. «Символіка орнаменту в українській народній вишивці» // «Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології» (К., 1995). Зразками вишивок із влас. колекції ділилася з багатьма нар. майстрами. Проводила етногр. експедиції, здійснювала записи, співпрацювала з Г. Дем’яном. Домагалася встановлення охорон. дошки на дерев’яній церкві в с. Дуліби Стрий. р-ну, збудованої майстром-самоуком В. Турчинюком. Учасниця міських, обл., всеукр., всесоюз. мистецьких виставок від 1952. Персон. — у Стрию (1973, 1993, 1994; 2013 — ювілейна), Дрогобичі Львів. обл. (1982), Львові (1993). Деякі роботи зберігаються в НМУНДМ, Нац. центрі нар. культури «Музей І. Гончара» (обидва — Київ), МЕХП (Львів), Літ.-мемор. музеї І. Франка у с. Нагуєвичі Львів. обл., Стрий. краєзн. музеї «Верховина», Літ.-мист. музеї «Хвилі Стрия» в м. Стрий, Музеї укр. мистецтва в Аделаїді (Австралія), Арґентині, Бразилії, Польщі. Частину її мист. збірки у складі сімей. колекції Преторіусів-Ольшанських-Стасенків 1999 В. Стасенко подарував Нац. музею у Львові.
Додаткові відомості
- Основні твори
- серветки — «Думи мої, квіти» «Бойківські ружі» (обидві — 1982); рушники — «Троянди й виноград» (1983), «Минає літо… Шелестить пожовкле листя» (1984); наволочка «Пшеничне поле», доріжки — «Дари землі», «Баранячі ріжки», «Журавлі», «Сонечко», «Творилося, росло, цвіло…» (усі — 1980-і рр.).
Рекомендована література
- Голубець О., Стельмащук Г. Шляхом творчого пошуку // Вільна Україна. 1977, 19 листоп.;
- Сенатович О. Не гаснуть полотняні письмена // Рад. жінка. 1983. № 3;
- Нагірна В. Берегиня душі українського народу // Високий замок. 2003, 16 жовт.;
- Ханас З. Без вас сумують гори. Стрий, 2011.
Завантажити статтю
Людина 
