Осадові родовища

ОСАДО́ВІ РОДО́ВИЩА  — поклади корисних копалин в осадових породах (див. Осади, Осадові гірські породи). Класифікують за місцем, способом утворення та складом корис. компоненту. Уламк. осад. породи, що представлені різними уламк. фракціями, формують родовища глини, піску, гравію, гальковика тощо (див. Будівельні матеріали та вироби) й алмазів, золота, платини, мінералів титану, олова, вольфраму, бурштину та ін. (див. Розсипні родовища). На території України родовища мінералів титану поширені у різновік. мезозой-кайнозой. утвореннях. В Іршанському титанорудному районі розвідано алювіал. родовища — переважно мономінеральні ільменітові, рідше двомінеральні ільменіт-апатитові. Хемогенні родовища утворюються з істинних або колоїд. розчинів; до них належать поклади кам’яної, калій. та калійно-магнієвих солей, гіпсу, ангідриту, боратів, руд заліза, марганцю, алюмінію, міді, молібдену, ванадію, урану. Боксити — осад. породи, що містять значну кількість заліза та алюмінію, є остаточ. продуктами латерит. кір вивітрювання магматичних гірських порід і метаморфічних гірських порід у жарких і вологих тропіч. місцевостях. Вони є джерелом алюм. руди, що міститься переважно в глинистих мінералах і гідроксидах алюмінію — гібситі, беміті та діаспорі. В Україні бокситовмісні породи приурочені до кір вивітрювання УЩ. Напр., Високопіл. родовище бокситів, що знаходиться на його пд. схилі, утворилося під час вивітрювання амфіболітів, сланців (хлоритових, роговообманкових, піроксенових, слюдистих та ін.), ультрабазитів, діабазів, мігматитів, гранітів та ін. Значні поклади марганцю пов’язані з олігоцен. осад. Нікопольським марганцеворудним басейном. До біохемоген. О. р. зараховують поклади карбонатів, силіцитів і фосфоритів. Осн. запаси заліз. руд в Україні знаходяться в Криворізько-Кременчуц. металогеніч. зоні (див. Криворізький залізорудний басейн), де вони представлені залізистими кварцитами, що є хемобіоген. або відповідно до низки генетич. моделей хемоген. осад. утвореннями, що зазнали регіон. метаморфізму (зеленосланцева та амфіболітова фації). Поклади фосфоритів в Україні, зокрема Ратнен. родовище жовнових фосфоритів на Волині та Осиків. родовище зернистих фосфоритів на Донбасі, пов’язані з териген. глауконітвміс. породами крейд. та палеоген. віків. Фосфорити зернистого типу також розвідані у крейд. утвореннях пн. частини Дніпров.-Донец. западини. Фосфоритовмісні сантон. осад. породи представлені пісками з фосфат. зернами, оолітами та дріб. жовнами. До корис. копалин, що генетично та парагенетично пов’язані з осад. породами, належать і горючі корисні копалини — скупчення нерозкладеної орган. тканини, що або складає осн. масу породи (напр., вугілля), або поширена у порах глинистих порід, пісковиків і карбонатів (горючі сланці та нафта). Значну частину нерозкладеної орган. речовини в осадах і осад. породах становить гумус — рослинна речовина, що накопичується в ґрунті. У болотах і торфовищах, де окислення та бактеріал. розпад є неповними, формуються торф і гумінові орган. речовини, а також сапропель, дрібнозернистий орган. матеріал — переважно м’які орган. тканини фіто- та зоопланктону. В континент. озер. і мор. умовах під товщею води накопичується детрит (уламки та шматки) вищих рослин. Горючі сланці мають екон. значення як джерела нафтопродуктів і металів. На території України виявлено едіакар. та силурій. багаті на органіку аргіліти вздовж зх. межі Сх.-європ. кратону, карбон. (візей.) чорні сланці у центр. палеорифт. частині Дніпров.-Донец. западини, карбон. (серпухов.) нафтоносні чорні сланці у пн.-зх. частині Дніпров.-Донец. западини, середньоюр. сланці під Карпат. передовим прогином, нижньокрейд. аргіліти карпат. фліш. покривів, олігоцен. меніліт. чорні сланці в Карпатах. Частина олігоцен. чорних сланців, розвіданих у Криму, є джерелом вуглеводнів (нафти та газу). Нині в Україні О. р. вивчають науковці Інституту геол. наук НАНУ, Центру проблем мор. геології, геоекології та осад. рудоутворення НАНУ (обидва — Київ), Інституту геології і геохімії горючих копалин НАНУ (Львів) та ін., низки закладів вищої освіти, зокрема Київ., Львів., Одес. університетів. Дослідж. з цього напряму координує Укр. літолог. комітет. Держ. політику щодо рац. використання надр реалізує Держ. служба геології та надр України, облік корис. копалин здійснює Держ. комісія України із запасів.

Завантажити статтю