Осадові родовища

ОСАДО́ВІ РОДО́ВИЩА — поклади корисних копалин в осадових породах (див. Осади, Осадові гірські породи). Класифікують за місцем, способом утворе­н­ня та складом корис. компоненту. Уламк. осад. породи, що пред­ставлені різними уламк. фракціями, формують родовища глини, піску, гравію, гальковика тощо (див. Будівельні матеріали та вироби) й алмазів, золота, платини, мінералів титану, олова, вольфраму, бурштину та ін. (див. Роз­сипні родовища). На території України родовища мінералів титану поширені у різновік. мезозой-кайнозой. утворе­н­нях. В Іршанському титанорудному ра­йоні роз­ві­дано алювіал. родовища — пере­важно мономінеральні ільменітові, рідше двомінеральні ільменіт-апатитові. Хемоген­ні родовища утворюються з істин­них або колоїд. роз­чинів; до них належать поклади камʼяної, калій. та калійно-магнієвих солей, гіпсу, ангідриту, боратів, руд заліза, марганцю, алюмінію, міді, молібдену, ванадію, урану. Боксити — осад. породи, що містять значну кількість заліза та алюмінію, є остаточ. продуктами латерит. кір вивітрюва­н­ня магматичних гірських порід і метаморфічних гірських порід у жарких і вологих тропіч. місцевостях. Вони є джерелом алюм. руди, що міститься пере­важно в глинистих мінералах і гідроксидах алюмінію — гібситі, беміті та діаспорі. В Україні бокситовмісні породи приурочені до кір вивітрюва­н­ня УЩ. Напр., Високопіл. родовище бокситів, що знаходиться на його пд. схилі, утворилося під час вивітрюва­н­ня амфіболітів, сланців (хлоритових, роговооб­манкових, піроксенових, слюдистих та ін.), ультрабазитів, діабазів, мігматитів, гранітів та ін. Значні поклади марганцю повʼязані з олігоцен. осад. Нікопольським марганцеворудним басейном. До біо­хемоген. О. р. зараховують поклади карбонатів, силіцитів і фосфоритів. Осн. запаси заліз. руд в Україні знаходяться в Криворізько-Кременчуц. металогеніч. зоні (див. Криворізький залізорудний басейн), де вони пред­ставлені залізистими кварцитами, що є хемобіо­ген. або від­повід­но до низки генетич. моделей хемоген. осад. утворе­н­нями, що за­знали регіон. метаморфізму (зеленосланцева та амфіболітова фації). Поклади фосфоритів в Україні, зокрема Ратнен. родовище жовнових фосфоритів на Волині та Осиків. родовище зернистих фосфоритів на Донбасі, повʼязані з териген. глауконітвміс. породами крейд. та палеоген. віків. Фосфорити зернистого типу також роз­ві­дані у крейд. утворе­н­нях пн. частини Дні­пров.-Донец. западини. Фосфоритовмісні сантон. осад. породи пред­ставлені пісками з фосфат. зернами, оолітами та дріб. жовнами. До корис. копалин, що генетично та парагенетично повʼязані з осад. породами, належать і горючі корисні копалини — скупче­н­ня нерозкладеної орган. тканини, що або складає осн. масу породи (напр., вугі­л­ля), або поширена у порах глинистих порід, пісковиків і карбонатів (горючі сланці та нафта). Значну частину нерозкладеної орган. речовини в осадах і осад. породах становить гумус — рослин­на речовина, що накопичується в ґрунті. У болотах і торфовищах, де окисле­н­ня та бактеріал. роз­пад є неповними, формуються торф і гумінові орган. речовини, а також са­пропель, дрібнозернистий орган. матеріал — пере­важно мʼякі орган. тканини фіто- та зоопланктону. В континент. озер. і мор. умовах під товщею води накопичується детрит (уламки та шматки) вищих рослин. Горючі сланці мають екон. значе­н­ня як джерела нафто­продуктів і металів. На території України виявлено едіакар. та силурій. багаті на органіку аргіліти вздовж зх. межі Сх.-європ. кратону, карбон. (візей.) чорні сланці у центр. палеорифт. частині Дні­пров.-Донец. западини, карбон. (серпухов.) нафтоносні чорні сланці у пн.-зх. частині Дні­пров.-Донец. западини, середньоюр. сланці під Карпат. пере­довим прогином, нижньокрейд. аргіліти карпат. фліш. покривів, олігоцен. меніліт. чорні сланці в Карпатах. Частина олігоцен. чорних сланців, роз­ві­даних у Криму, є джерелом вуглеводнів (нафти та газу). Нині в Україні О. р. ви­вчають науковці Ін­ституту геол. наук НАНУ, Центру про­блем мор. геології, гео­екології та осад. рудо­утворе­н­ня НАНУ (обидва — Київ), Ін­ституту геології і геохімії горючих копалин НАНУ (Львів) та ін., низки закладів вищої освіти, зокрема Київ., Львів., Одес. університетів. Дослідж. з цього напряму координує Укр. літолог. комітет. Держ. політику щодо рац. викори­ста­н­ня надр реалізує Держ. служба геології та надр України, облік корис. копалин здійснює Держ. комісія України із запасів.

Завантажити статтю