Осадча Віра Миколаївна
ОСА́ДЧА Віра Миколаївна (21. 04. 1952, Харків) — фольклорист, музикознавець, педагог. Канд. мистецтвознавства (2000), професор (2013). Заслужений діяч мистецтв України (2004). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2010). Муніцип. премія ім. П. Іванова (1999). Лауреатка низки конкурсів та фестивалів нар. музики. Закін. Ленінгр. консерваторію (нині С.-Петербург, 1976). Відтоді викладала в Бєлгород. муз. училищі (РФ). 1978–2010 — методист, н. с. Обл. центру нар. творчості, водночас 1988–92 — викладач Пед. інституту; від 1992 — в Академії культури (усі — Харків): 2001–18 — завідувач кафедри укр. нар. співу та муз. фольклору, від 2018 — професор кафедри теорії та історії музики. Студент. гурт «Гільце» під керівництвом О. став дипломантом низки міжнар. фольклор. та мист. фестивалів. О. — засн. і учасниця фольклорист. гурту «Слобожани» (1983–89; у 1989–2001 — «Муравський шлях»), кер. і учасниця фольклорист. гурту театру нар. музики України «Обереги» (1992–2019). Брала участь у фольклорно-етногр. експедиціях, зокрема з вивчення пісенності Вологод., Архангел. (обидві — РФ) та Бєлгород. обл. (1972–78), традицій укр. та рос. поселень істор. Слобожанщини (від 1978). Здійснила також експедиції у Вінн., Волин., Львів., Полтав., Херсон. обл. Власний фонд фонозаписів О. сягає 2,5 тис. зразків. 1980–92 брала участь у студій., польових записах на Харківщині та підготовці програм Всеукр. радіоконкурсу «Золоті ключі». Від 1979 виступала у теле- та радіопрограмах із метою популяризації традиц. культури краю. Особисто та у складі колективу авторів упорядкувала низку збірок фольклорно-етногр. матеріалів, зокрема «Муравський шлях-97» (1998, співавт.), «Дитинство і народна культура Слобожанщини» (2000), «Фольклорні осередки Харківщини» (2002, співавт.), «Обряди та звичаї фольклорних осередків межиріччя Орелі та Сіверського Дінця» (2007), «Обрядова творчість фольклорних осередків історичної Харківщини» (2010; усі — Харків). О. — засн. фестивал. фольклор. руху на Харківщині, зокрема фестивалів «Фольклорна толока» (1994), «Покуть» (1996–2012), «Кроковоє коло» (від 1999). Досліджує жанр. систему та муз. діалекти фольклору Слобожанщини, специфіку фольклор. традицій пізнього компакт. формування, проблеми побутування пісен. культури усної традиції в сучас. культур. середовищі, наук. та твор. утілення фольклор. текстів у творчості сучас. укр. композиторів. Бере участь у створенні та розвитку системи автентич. колективів у селах області, пропагуванні їх творчості в Україні та за її межами. Має записи на компакт-дисках.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Обрядова пісенність Слобожанщини: Навч. посіб. Х., 2011; Принципи розрізнення пісенних парадигм в позаобрядовій ліриці Слобожанщини // Муз. україністика: сучас. вимір. К., 2012. Вип. 8; Класифікація локальних фольклорних традицій у сучасній культурології та етномузикології: Міждисциплінар. підхід // КУ. 2012. Вип. 38; Мистецьке осмислення знакових образів української культури засобами музичної драматургії (на прикладі поетично-музичної сцени «Не може бути, щоб таке було...» за поезією Л. Костенко, для оркестру та гурту співаків театру народної музики України «ОБЕРЕГИ») // Intern. J. of Innovative Technologies in Social Science. 2018. Vol. № 3(7); Неоромантичний симфонізм та його жанрово-стильові метаморфози в сучасній українській музиці (на матеріалі Пісенної симфонії «За Чумацьким шляхом» Ю. Алжнєва) // Традиції та новації у вищій архіт.-худож. освіті. 2019. № 3; Жанрова система слобожанського фольклору: весільні мелотипи Харківщини // Там само. 2020. № 3.