Осадчий Василь Опанасович
ОСА́ДЧИЙ Василь Опанасович (08. 01. 1953, с. Ясногородка Димер., нині Вишгород. р-ну Київ. обл.) — поет, літературознавець. Літ. премії ім. П. Тичини (1990), «Благовіст» (1996). Закін. Київський університет (1980). Працював у видавництвах «Веселка», «Укр. письменник», «Либідь», «Дніпро», апараті НСПУ. Поезія О. — яскравий приклад постмодернізму: численні алюзії, натяки, метаболічність, симулятивність, концептуальність, драматичність (гра з часом та простором), звернення до класики, взаємодія лірич. суб’єкта з читачем через текст як простір світогляду автора, свобода форми. Добірки віршів друкують часописи «Дзвін», «Слово Просвіти» тощо (2010-і рр.). Окремі поезії О. перекладені англ., чес., угор., груз. та ін. мовами. У перекл. російською мовою вийшла зб. «Пока вертится камень» (Москва, 1991). У доробку — статті про сучасну укр. поезію, прозу, культуру.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Дубовий пагін. 1977; Дзеркала осені. 1983; Духовні оркестри. 1986; Золотий ряст. 1987; Прибутна вода. 1991; Осінній псалом. 1994; На господніх токах. 1999 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Базилевський В. По мерзлій ріллі // ЛУ. 1995, 5 жовт.
Завантажити статтю
Людина 
