Осадчий Петро Семенович
ОСА́ДЧИЙ Петро Семенович (22. 02(06. 03). 1866, с. Шубівка Київ. губ., нині Обухів. р-ну Київ. обл. — 21. 05. 1943) — фахівець у галузі телефонного і телеграфного зв’язку. Член Рос. тех. товариства (від 1894). Закін. Білоцерків. реал. (нині Київ. обл., 1885) та С.-Петербур. тех. (1889) училища. Признач. молодшим механіком С.-Петербур. поштово-телеграф. округу. Від 1891 працював у Ленінгр. електротех. інституті (нині С.-Петербург): 1898 — ординар. проф. і завідувач кафедри електр. телеграфів, 1918–26 — засн. і декан електрофіз. ф-ту, водночас 1919–24 — директор За сумісн. 1896–1914 викладав техніку слабкого струму у Вищій електротех. школі для підготовки військ. спеціалістів; 1893–1915 — співроб., пом. нач. Центр. упр. пошти і телеграфів. 1919 очолював Центр. електротех. раду, створену при Вищій раді нар. господарства, як консультат. і експерт. орган СРСР. 1921 — чл. Ради із розроблення плану «ГОЕЛРО», заступник голови Держплану. Координував розвиток енергетики в СРСР. 1927 — голова експерт. комісії при Комітеті з будівництва Волго-Донського каналу. 1928 — голова тех. ради Дніпробуду. 1929 — чл. ВЦВК СРСР. 1930 заарешт., у справі «Промпартії» засудж. до розстрілу, який був замінений засланням в табори. 1935 звільнений достроково, через два роки знято судимість. Реабіліт. 1989.
Пр.: Основы теории телеграфных цепей и применение ее к проектированию электрических линий. 1903; Центральные телеграфные станции и беспроволочный телеграф. 1906; К вопросу о принципах профессиональной этики инженеров. 1911 (усі — С.-Петербург).
О. В. Давиденко
Основні праці
Основы теории телеграфных цепей и применение ее к проектированию электрических линий. 1903; Центральные телеграфные станции и беспроволочный телеграф. 1906; К вопросу о принципах профессиональной этики инженеров. 1911 (усі — С.-Петербург).