ОСАДЧУ́К Петро Ількович (02. 12. 1937, с. Острівець Городенків. р-ну Станіслав. обл., нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. — 08. 10. 2014, Київ) — поет, пере­кладач, критик, публіцист, громадсько-політичний діяч. Батько Р. Осадчука. Член НСПУ (1970). Респ. премія ім. М. Островського (1979), літ. премії ім. В. Сосюри (1996), ім. С. Олійника, ім. І. Кошелівця (обидві — 2002), ім. П. Тичини (2003), ім. С. Ру­данського (2004), ім. Л. Вишеславського «Планета поета» (2007), ім. А. Бортняка (2010). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2006). Закін. Одес. університет (1960). Учителював; працював у газетах на Одещині, ред. у видавництвах «Маяк» (Одеса) та «Молодь» (Київ); 1976–91 очолював Київ. організацію СПУ. 1988–89 входив до складу ініціатив. групи, що створила НРУ, був нар. депутатом ВР України 1-го (1990–94) та 2-го (1994–98) скликань. У ВР України 1-го склика­н­ня — голова під­комісії Комісії з питань культур. і духов. від­родже­н­ня, чл. Нар. ради, 2-го склика­н­ня — голова під­комісії Комісії з питань культур. і духов. від­родже­н­ня. Друкувати вірші почав 1955, від серед. 1960-х рр. — у респ. газетах і журналах, альманахах та збірниках. Автор понад 30-ти збірок поезії, гумору та сатири, зокрема й для дітей — «Ясний світ» (1972), «Все спів­ає і росте» (1979), «Ранкова колискова» (2000). У поезії О. по­єд­нуються інтимні, філос. та громадян. мотиви. Окремі вір­ші покладено на музику («Зоряна ніч», «Рідна мова», «Прощай, школо!» та ін.). Ви­ступав із рец. і публіцистикою у ЗМІ, видав дві книжки літ.-крит. статей та есе «Поезія — молодість душі» (1989), «Вище України тільки небо» (2012). У пере­кладац. доробку — поезії з білорус. (Максим Танк, А. Грачаніков, Г. Буравкін), болгар. (І. Голев, П. Матев), польс. (Т. Ленартович, Ю. Тувім), рос. (О. Твардовський, В. Солоухін, Б. Окуджава, Є. Євтушенко, Л. Вишеславський, М. Рубцов) мов, а також із викори­ста­н­ням під­рядк. пере­кладу — з нім. (П. Ґоссе, Р. Бернґоф, В. Петрі, Г. Раухвус, А. Каражолі, Г. Братушек, Р. Ґрюнеберґер, Р. Швахгофер), франц. (А. Рембо), іспан. (А. Конте, Р.-М. Родріґес), угор. (Е. Аді, А. Йожеф, Л. Балла), їдиш (Й. Бухбіндер, Д. Хайкіна, М. Талалаєвський, П. Киричанський, М. Могилевич), вірм. (Є. Чаренц, А. Ярджанян, А. Сагіян, А. Погосян, С. Капутікян, Г. Емін, Г. Борян, Н. Мікаелян), груз. (Г. Абашидзе, А. Церетелі, І. Чавчавадзе, З. Гамсахурдія, С. Чиковані, Д. Джанелідзе, Р. Чилачава), авар. (Р. Гамзатов), казах. (О. Сулейменов), бурят. (Н. Німбуєв, М. Дамдінов) мов. Під­готував автор. антологію пере­кладів «Під­небесні паралелі» (2003; усі — Київ).