Осередок української культури і освіти

ОСЕРЕ́ДОК УКРАЇ́НСЬКОЇ КУЛЬТУ́РИ І ОСВІ́ТИ (Ukrainian Cultural and Educationnal Cеntre) — український громадсь­кий культурно-освітній центр, у складі якого функціонує один із найбільших архівів україніки в Канаді. Створ. 1944 у м. Вінніпеґ (провінція Манітоба) з метою консолідації актив. сил задля розвит­ку укр. культури й освіти, репрезентації укр. культур. надбань у культурі Канади, досягнення конструктив. співпраці українців із представниками ін. етніч. груп Канади й Америки. До найважливіших завдань осередку первісно належали організація вищих освіт. курсів для вчителів «Рідної школи» та ін. фахових курсів, створення укр. книгозбірні, музею та архіву, започаткування наук.-популяр. серії та видавництва «Культура і освіта», поширення у світі інформації про укр. культуру та українців, сприяння здібній молоді в здобутті освіти. Безпосеред. реалізації цих завдань в осередку, що діяв під патронатом Укр. нац. об’єдн. у Вiннiпезi та Канадi, сприяли Т. Кошиць, П. Маценко, П. Юзик та ін.

Колекції відомих українців (Т. Кошиць, П. Маценка, В. Авраменка, I. Боберського, Д. Гуменної, С. Дзюби, О. Кошиця, М. Мандрики, М. Марунчака, Є. Онацького, Б. Панчука, Є. Храпливого та ін.), укр. установ і організацій (Свiт. федера­цiї укр. полiт. в’язнiв, Центр. укр. допомогового бюро в Лондонi та ін.), що зберігаються в архіві осередку, містять цінну інформацію з історії Визв. змагань 1917–21, укр. дипломатії, міжвоєн. і повоєн. еміграції, культур. і громад. життя українців у Канаді. Першим надходженням була досить різноманітна за складом збірка І. Боберського. Колекція Є. Коновальця, передана до осередку його дружиною О. Федак-Коновалець, містить різноманітні матеріали (документи і речі музей. характеру): посвідку для вступу на сесію Ліги Націй (1932), концепцію організації «Молода Галичина», заяву Зх.-укр. територ. групи у справі виходу галичан і буковинців із Всеукр. нац. ради (1929–30), комплекти примірників часопису «Сурма» (1927–32), «Літопису “Червоної Калини”» (1935–39), книги з особистої б-ки. У фонді Є. Онацького зберігаються машинописи спогадів «Сторінки з Римського щоденника» (грудень 1920 — 1935; 1936–43) і «Енциклопедія символів, вірувань і обрядів українського народу» (т. 1–2), а також документи про діяльність Надзвич. дипломат. місії УНР в Італії — накази, телеграми, фінанс. документи, випуски бюлетеня пресового бюро місії (1920), статті на політ. теми, вирізки з газет про Україну; у фонді Ежена Деслава — незавершений машинопис праці «Дипломатична історія України» (1964) з ілюстраціями: картами, схемами, фото, макетами обкладинок (перша спроба створення синтетич. історії укр. дипломатії); у фонді Д. Гуменної — спогади про Київ, машинописи повісті «Мана», сатирич. комедії «Епізод із життя Європи Критської», роману «Гніздо над безоднею» та матеріали до нього, вид. «Вічні вогні Альберти» (Едмонтон, 1959); у фонді М. Селешка — машинописи статей на політ. теми: «Націократія», «Історичний розвиток конфлікт­ного процесу», «Докладне визначення наших кордонів», «Три воєнні роки ОУН», «Так було — так буде», звіт Р. Сушка про проведення табору, листівки бойового фонду ОУН, «Начерк курсу для командира стрілецького куріня», тексти радіопередач радіо «Відень–Братислава» 1939, листування В. Сікевича з управою Укр. стрілец. громади про організацію виступів генерала перед чл. громади. Крім фондів особового походження, в архіві осередку зберігаються фонди укр. установ і організацій, серед яких значну інформ. цінність має фонд Товариства опіки над укр. переселенцями св. Рафаїла (1925–38). Унікал. світлини й негативи з колекції фотодокументів (75 тис. фото) відтворюють життя українців на Батьківщині та в еміграції, переважно у Канаді (зокрема фото Олени і Михайла Теліг, а також батька та матері Михайла). В окремій колекції — 64 рукописи, подані на конкурс спогадів, оголошений 1947–48 осередком для українців на еміграції в Європі (голова конкурс. комісії — Д. Дорошенко), про найтрагічніші віхи історії України: 2-у світ. вій­ну, сталін. терор, голодомор 1932–33 в УСРР. У колекції карт осередку зібрано 350 аркушів карт за 1550–1990, серед них — 100 картогр. праць видат. європ. картографів поч. 16–19 ст.

Окрім архіву, цінні фонди мають бібліотека та музей осередку. Бібліотечне зібрання включає збірки О. Кошиця, Є. Коновальця, П. Маценка та ін. і налічує понад 40 тис. томiв, 10 тис. перiод. вид. та понад 400 назв укр. часописiв Пн. і Пд. Америки, Європи, Австралiї. У музеї зберігають і експонують бл. 8 тис. предметів (iкони, вiйськ. вiдзнаки, муз. iнструменти, керам. вироби, вишивки, нар. одяг, писанки та ін.), привезених до Канади iммiгран­тами рiзних часiв і зiбраних у Ка­надi. Першим президентом гол. дирекції був В. Коссар, від 2006 її очолює О. Ґерус. 2019 на приміщенні осередку встановлено мемор. дошку.

Рекомендована література

1. Осередок української культури й освіти: Цілі й завдання. 1945;
   Google Scholar Internet
2. Рудницький Я. Бібліотека Осередку української культури й освіти в Канаді: 1944–1945. 1955;
   Google Scholar Internet
3. Ukrainian Cultural and Educationnal Cеntre: 1944–1954. 1955 (усі — Вінніпеґ).
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю