Осиповичева Антоніна

Визначення і загальна характеристика

О́СИПОВИЧЕВА Антоніна (05. 05. 1855, Прага — 22. 11. 1926, Львів) — актриса, спів­ачка (сопрано). З дитинства проживала у Сх. Галичині. Мала муз. освіту. Ви­ступала у складі трупи Ю. Пʼясецької в Тернополі (1877–80); Театру товариства «Руська бесіда» та Руського нар. театру у Львові (1882–1914, 1917–18); польс. мандрів. труп: В. Антоневського (1894–95), «Тернопільські театральні вечори» (1917); Чернів. укр. театру (1918–19). У 1880–84 мала сценічне імʼя Танська. Володіла гарним голосом, привабл. зовнішністю, актор. талантом. Виконувала провід­ні ролі у муз. ви­ставах (зокрема з особл. успіхом — Гальки в однойм. опері С. Монюшка в пере­робці О. Левицького). Спів­працювала з видат. укр. спів­аками, зокрема з С. Крушельницькою, О. Мишугою та І. Рубчаком в опері С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» у Театрі Скарбека у Львові. С. Крушельницька була присутня на бенефісі О. у ви­ставі «Ой не ходи Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького, присвяч. ювілею артистки й спів­ачки в Театрі товариства «Руська бесіда» у Львові 1908, де від С. Крушельницької їй було вручено сріб. лавр. вінок.

Партії: Тетяна («Під­гіряни» М. Вербицького), Солоха, Ївга («Різдвяна ніч», «Чорноморці» М. Лисенка), Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського). Ролі: Стеха («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Терпелиха («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Анна («Украдене щастя» І. Франка), Лимериха («Лимерівна» Панаса Мирного), Варка, Тетяна («Без­талан­на», «Суєта» І. Карпенка-Карого), Ельміра («Ямарі» К. Цел­лера), Чіпра («Циганський барон» Й. Штраус­са), Ґертруда («Корневільські дзвони» Р. Планкет­та).

Літ.: Чарнецький С. Нарис історії українського театру в Галичині. Л., 1934; Пилипчук Р. Театр на західноукраїнських землях // Укр. драм. театр: Нариси історії. Т. 1. К., 1967; Паламарчук О. Талант і життя. До 150-річчя від дня народже­н­ня Антоніни Осиповичевої (1855–1926) // Світ моїх зацікавлень. Л., 2006.

ДА: ЦДІА України у Львові. Ф. 514, оп. 1, спр. 11, арк. 5; спр. 29, арк. 10; спр. 52, арк. 36.

Б. М. Фільц

Завантажити статтю