Осій

Визначення і загальна характеристика

ОСІ́Й  — урочище, ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення (від 1975). Знаходиться побл. смт Вигода Калус. р-ну Івано-Фр. обл. Площа 13,5 га. Перебуває у віданні Вигод. держлісгоспу. Назва урочища походить від слова «оса». Вперше опис О. як цінної в наук. відношенні ділянки, її флори та фауни подав 1933 Й. Урбанський, з ініціативи якого створ. резерват. Клімат помірно континентальний. Урочище О. належить до району Зовнішніх Карпат (Ґорґан) та характеризується переважно вузько-хвилястим і гірсь­ким рельєфом. Урочище знаходиться на вис. 764 м над р. м. на лівому березі р. Свіча (права притока Дністра). Русло Свічі вузьке (5–10 м), є порожнисті уступи та кам’янисті перекати; глиб. русла 0,5–2 м, швидкість течії не перевищує 30–50 м/хв. На території урочища переважають дощові і тало-дощові паводки. В О. домінують дернові опідзолені суглинкові ґрунти та їх оглеєні види. Унікальність урочища — мішаний листяний (буковий) праліс віком 100 р. Середня вис. дерев сягає 20 м, діаметр — 24 см. На пд. схилах лісового масиву переважають буки, на сх. — хвойно-листяні мішані ліси. Також в урочищі поширені такі види листяних порід дерев, як дуб, явір, граб, клен гостролистий, береза, липа серцелиста та хвойні породи (смерека, ялиці біла і звичайна); є осередок релікт. сосни звичайної. На незатінених галявинах ростуть ліщина, ялівець, а на мокрих і вологих ґрунтах та над водою — верба плакуча, осика європейська, береза, клен, бузина чорна, горобина червона, вовчі ягоди. Зростають рідкісні релікт. рослини, занесені в Червону книгу України, зокрема лунарія оживаюча, підсніжник звичайний, листовик сколопендровий, цибуля ведмежа. Особл. охорони потребує цінна лікар. рослина скополія карніолійська. Серед представників фауни — вуж трав’яний, змія гладка, жаба, кріт європейський. З птахів водяться сойка європейська, дятел, синиця блакитна, горобець, шпак європейський, сорока та жайворонок північний. О. має наук. і рекреац.-пізнавал. значення.

Завантажити статтю