Осмоловський Аркадій Дмитрович

ОСМОЛО́ВСЬКИЙ Аркадій Дмитрович (22. 07(03. 08). 1877, Кишинів — 26. 04. 1931, Одеса) — геолог. Брат О. Осмоловського. Закін. С.-Пе­тербур. університет (1901). У студент. роки та 1905–06 брав участь у політ. боротьбі, за що за­знав пере­слідувань з боку цар. влади. 1903–05 вчителював у кишинів. серед. навч. закладах; 1907–08 — у маріупол. гімназії (нині Донец. обл.). 1909 повернувся до Кишинева, де продовжив за­йматися викладац. діяльністю. Водночас за зав­да­н­ням губерн. земства провадив гідрогеол. дослідж. Бес­сарабії. 1917 став головою укр. учител. комісії та делегатом від українців у Раді країни (Сфатул Церій). На­прикінці жовтня 1918 за ви­ступи проти при­єд­на­н­ня до Румунії був за­арешт. румун. владою та висланий за Дністер. Від­тоді мешкав у с. Чалбаси Дні­пров. пов. Таврій. губ. (нині Вино­градове Херсон. р-ну Херсон. обл.), де виконував доруче­н­ня Одес. комісаріату нар. освіти уряду УНР. Від 1919 — в Одесі, де спочатку викладав в укр. гімназії ім. І. Франка й Укр. учител. ін­ституті (до короткочас. арешту денікінцями), потім деякий час служив у більшов. губерн. від­ділі нар. освіти. 1920–21 — спів­засн. навч. закладу з труд­школою і дит. містечком при філії Одес. ІНО у с. Ісаєве Вознесен. пов. Микол. губ. (нині Березів. р-ну Одес. обл.). Від 1922 викладав геологію та мінералогію в Укр. секторі Одес. ІНО, згодом — в Одес. торг.-пром. технікумі, Одес. хім­проф­школі та Вечір. робочому університеті. Тоді ж від­новив геол. дослідж., роз­почав ви­вче­н­ня одес. лиманів. Від 1924 був чл. групи вчительства Термінол. комісії при Комісії з українізації та Одес. бібліогр. товариства, а від 1927 — природн. секції Одес. наук. товариства при ВУАН. Належав до Одес. товариства природодослідників і Одес. комісії крає­знавства. 1930–31 працював у Одес. н.-д. геол.-розв. станції Моск. ін­ституту приклад. мінералогії. Зробив знач. внесок у дослідж. екзоген. й ендоген. процесів. За­ймався роз­відкою покладів бурого вугі­л­ля та природ. буд. матеріалів. 1921, 1926 і 1929 О. тричі заарештовували більшов. органи без­пеки за різними надуманими мотивами. 7 березня 1931 був увʼязнений за пі­дозрою у приналежності до Укр. контр­рев. організації. Помер у тюрмі (ймовірно від катувань і побит­тів).